Восени 2020 року відбулися дві зміни українського законодавства в області мікрокредитування. Так, 15 вересня був розширений перелік типів кредитних договорів, які підпадають під дію Закону України Про споживче кредитування. Пізніше, 7 жовтня 2020 року президент України підписав закон № 891-ІХ, що посилює вимоги до діяльності фінансових організацій, які видають мікрокредити. Поправки набули чинності з 1 січня 2021 року.
Зміни пов’язані зі зростанням популярності мікрокредитування і необхідністю знизити кількість проблемних позик та полегшити боргове навантаження. Тож які тепер особливості на цьому ринку і на що варто орієнтуватися клієнтам – розбираємося в матеріалі.
Обмеження сум штрафів та пені
З моменту набрання чинності закону кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів, а відтак такі відносини регулюватимуться нормами Закону України “Про споживче кредитування” Також законом встановлено, що максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Раніше пеня нараховувалася з першого дня прострочення (якщо не був передбачений грейс-період) і часом збільшувала суму боргу в десятки разів. Крім того, додатково міг стягуватися і разовий штраф розміром від 50% від суми заборгованості.
Заборона зміни процентної ставки
На законодавчому рівні заборонено змінювати процентну ставку за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати відсотків в бік погіршення умов для споживача.
Кредитна історія
Відтепер обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо нього та цього кредиту. У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції. Ще однією новацією є встановлення обов’язку для кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. Раніше на дану процедуру законодавством передбачалося сім днів, тепер же цей строк обмежений двома днями.
Обмеження по кількості “швидких кредитів”
Закон обмежує можливість отримувати безмежну кількість швидких кредитів без наміру їх повертати, тим самим захищаючи фінансові установи від збільшення проблемної заборгованості.
Ризики мікрокредитування
Фінансові компанії не будуть зобов’язані надавати клієнтам паспорт споживчого кредиту перед підписанням договору, якщо мова йде про позику сумою, що не перевищує мінімальну заробітну плату. Таке зобов’язання є тільки для кредитів понад мінімальну зарплату. Неврегульованість цього питання залишає кредиторам можливість використовувати різні способи приховування дійсної інформації про кредит. З метою забезпечення своєчасного надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги, Національний банк України анонсував встановлення вимоги до фінансових компаній стосовно розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема й мікрокредитів) на своїх веб-сайтах.
Згідно з новими правилами, компанії зобов’язані надати паспорт онлайн-кредитів, якщо їх розмір перевищує суму мінімальної зарплати. Договір в будь-якому разі повинен містити всю ключову інформацію про позику:
- точну ставку;
- наявність і вартість додаткових або супутніх послуг;
- графік оплати;
- відомості про санкції за умови прострочення та інше.
Крім того, кредитодавець відтепер повинен безоплатно передавати дані про всі видані позики (суму, дату отримання, прострочення або погашення) мінімум в одне Бюро кредитних історій із занесених до Реєстру, причому не пізніше двох днів після зміни. Споживач же повинен давати МФО право на доступ до своєї кредитної історії.
Як же захистити свої права перед фінансовими організаціями?
Крок 1. Написати заяву про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних до директора тієї установи, якій ви заборгували. В такому випадку ця установа повинна припинити обробку персональних даних особи, тобто знищити або видалити такі дані.
Крок 2. Ззвернутись зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. У тексті скарги маєте викласти суть ситуації, що сталась, описавши незаконні дії фінансової організації, вчинені відносно вас.
Крок 3. Якщо дзвінки та погрози все ж не припинились, у такому випадку напишіть заяву до Уповноваженого з прав людини про усунення порушень права на захист персональних даних та притягнення правопорушника до відповідальності. В такій заяві так само опишіть суть вашої проблемної ситуації, а також обов’язково зазначте про ваші попередні безрезультатні звернення до керівництва ФО та Нацкомфінпослуг.
Крок 4. Звернення до поліції. Адже у випадку неправомірного турбування, погроз або якимось чином втручання у ваше особисте життя чи життя ваших близьких, ви маєте право звернутись із відповідною заявою до органів поліції. В заяві обов’язково зазначте, які саме правопорушення з боку ФО були вчинені відносно вас.