Запроваджені торік ліміти на карткові перекази зможуть пом’якшити після запровадження реєстру дропів. Відтак далі пояснюємо, що таке дропи загалом, навіщо цей реєстр і як він вплине на користувачів.
Назва “дропи” пішла від англійської drop – “скидати”. Нині дропами називають осіб, які за грошову винагороду надають шахраям доступ до своїх банківських карток або рахунків для проведення платежів.
За оцінкою НБУ, через схеми з використанням “дропів” щорічно проходить щонайменше 200 млрд грн. Зловмисники використовують дропів для маскування переказів коштів на підпільні казино, наркотики, нелегальні товари або схеми ухилення від податків.
В інших країнах така діяльність вважається кримінальним злочином. Наприклад, у Латвії за участь у дроп-схемах передбачено до 10 років ув’язнення. Однак в Україні наразі не передбачена відповідальність для “дроперів” – їх може опосередковано покарати лише податкова.
Наприклад, у 2023 році дропер отримав майже 9,5 млн грн на рахунки – податкова визнала це доходом і нарахувала йому податки та штрафи на 2,3 млн грн. Аналогічно оштрафували й іншу людину, через яку провели 2 млн грн.
Проблему має розв’язати реєстр дропів – фіксація таких осіб та запровадження їм обмежень. За словами НБУ, обмеження на карткові перекази для фізичних осіб буде скасовано після перевірки ефективності нових процедур перевірки клієнтів та створення реєстру “дропів”.
Наразі реєстр дропів перебуває на етапі розробки та підготовки Нацбанком, далі його повинні ухвалити у Верховній Раді та підписати Володимир Зеленський.
Що буде після запуску реєстру дропів
Після запуску реєстру дропів користувачі, яких запідозрять у схемах із незаконними переказами, стикнуться з обмеженнями. Зокрема – на перекази коштів і, можливо, на зняття готівки вночі. Про це повідомив директор департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський.
Банки та інші платіжні установи отримають можливість обмінюватися інформацією про дропів, щоб уникнути їхнього повторного використання в різних фінансових установах. Реєстр допоможе виявляти нетипову фінансову активність і запобігати зловживанням.
Кожна установа матиме власні критерії, за якими визначатиме підозрілу поведінку клієнтів, і самостійно вирішуватиме, чи вносити особу до реєстру. Навіть якщо людина не порушила закон, її дії можуть сигналізувати про можливу участь у протиправних схемах.
Реєстр дропів формуватимуть самі надавачі платіжних послуг. Вести його буде Національний банк України, що забезпечить дотримання банківської таємниці. Кожен клієнт зможе перевірити, чи є він у реєстрі, і за потреби оскаржити це.
Інформація про дропів зберігатиметься до трьох років, а статус “активного дропа” діятиме не більше 12 місяців. Проте цей термін може бути скорочений за рішенням НБУ.
Читайте також
