Біль ресторатора №1: вклав у заклад купу грошей та часу, а бізнес так і не йде. Ти ще тримаєшся, бо “може піде”, бо “ще трохи”, бо “вже стільки зробили”, але правда в тому, що іноді краще чесно вийти, ніж довго вмирати.

У цій колонці пропоную формулу з шести пунктів, яка допоможе це зрозуміти головою, а не серцем.

Валерій Созановський ресторатор
Ресторатор Валерій Созановський

1. EBITDA < 0 вже понад 3 місяці

EBITDA — це ваш операційний прибуток до податків і кредитів. Тобто виручка мінус щоденні витрати (зарплати, оренда, закупівлі, комуналка). Якщо вона стабільно мінусова значить, заклад не просто “не росте”, а щомісяця з’їдає ваші гроші. 

Коли  EBITDA дорівнює 20–30 тис. грн на місяць, то це вже тривожний дзвінок. Коли більш як 100 тис., треба бити на сполох.

2. Падає виторг при незмінних витратах

Ви вже скоротили команду, оптимізували меню, домовились з постачальниками, а каса все одно просідає. Це може означати одне: ринок вас більше не хоче або сама локація “померла”. Не вгадали…

3. Середній чек не росте, а собівартість — так

Якщо гості не готові платити більше, а продукти дорожчають. Ідеальна собівартість для HoReCa — 28–32%. Якщо > 40% – модель бізнесу стає неефективною. 

4. Падає повернення гостей

Як ми знаємо, найбільш стабільний заробіток у закладів харчування – на постійних гостях. Саме вони дають стабільний виторг, у fast casual і кавʼярнях це до 70% продажів. Успішні заклади відстежують цей показник як ключовий KPI.

Тож якщо менш як 25% гостей повертаються вдруге — це системний сигнал, що щось не спрацювало: кухня, сервіс або атмосфера. У більшості форматів HoReCa нормою вважається 30 % + повторних візитів. 

Але як це відстежити? Перший контакт – це офіціанти/бариста, які працюють саме з гостями і знають всіх “постійників”. І саме фідбек працівників і їхні відчуття можуть дати першу інформацію для аналізу.

Якщо ви користуєтеся CRM системами, це теж можна відстежити через них — хоча не всі гості полюбляють логінитися чи щось скачувати.

5. Заклад тримається лише на вас

В невеликих бізнесах, де ще немає довіри до команди або культури делегування, власник або керівник стає єдиним двигуном бізнесу. Сам тягне маркетинг, сам на кухні, у залі, на закупах, і без нього усе сиплеться. 

Щоб уникнути цього, критично мати поруч операційного керівника (керуючого) або хоча б координатора процесів, який тримає на собі рутину. Також маркетолога або контент-менеджера, що знімає з вас постійне «вигадування» комунікацій. І дуже бажано мати менеджера, який закриває щоденну комунікацію з командою, щоб власник не був “у постійному гасінні пожеж”.

Коли хоча б частина цих ролей є закритими, у власника з’являється ресурс для стратегії, продукту та розвитку.

6. Вам не хочеться туди заходити

Це більше про емоції, але це також сигнал. Якщо підприємцю самому не хочеться заходити у свій заклад чи користуватися продуктом, це сигнал. 

Якщо власник не вірить, то команда і гості теж це відчувають.

То що, одразу закривати? 

Ні. Спочатку потрібен аналіз; потім – реструктуризація, оновлення продукту, чесна розмова з собою, партнерами і командою. Але якщо “симптоми” тримаються більш як 3 місяці й немає динаміки (а особливо — якщо це «сезон», як-от кінець серпня — кінець грудня або з 14 лютого по червень), то краще вийти з цього бізнесу і робити щось з новими цифрами та новим досвідом.

Читайте також