Хоча масового “апокаліпсису робочих місць” через штучний інтелект поки не відбувається, уряди вже зараз мають готувати систему соціального захисту для уникнення серйозних економічних і політичних потрясінь у майбутньому. Про це розповідає The Economist.
Після запуску ChatGPT у 2022 році дискусії про вплив штучного інтелекту на ринок праці різко посилилися. Керівники технологічних компаній неодноразово попереджали про можливі масштабні втрати робочих місць, хоча реальні показники зайнятості в розвинених країнах поки залишаються стабільними.
Попри це, занепокоєння в суспільстві зростає: більшість американців вважають, що ШІ ускладнить пошук роботи, а значна частина вже боїться втратити власні позиції. Особливо це відчутно серед випускників і програмістів, де конкуренція за вакансії посилилася.
Історичний досвід: чому паніка може бути передчасною
З точки зору історії, технологічні революції зазвичай не зменшували загальний попит на працю. Навпаки, ринки праці постійно трансформувалися, створюючи нові професії замість старих.
Однак автори The Economist застерігають: історія не завжди є точним прогнозом майбутнього. Сучасні системи штучного інтелекту розвиваються настільки швидко, що можуть якісно змінити саму структуру зайнятості, а не лише окремі професії.
Економічні ризики: не лише кількість робочих місць
Навіть якщо ШІ не призведе до масового безробіття, він може змінити якість праці та розподіл доходів. Частина економістів вважає, що з часом основна частина прибутків може перейти від працівників до власників капіталу – компаній, що розробляють ШІ, виробників чипів та операторів дата-центрів.
У такому сценарії людська праця може втратити економічну вагу, подібно до того, як колись коні втратили значення після появи автомобілів.
Зростання інфраструктури ШІ вже зараз впливає на ринки: дата-центри стають великими споживачами електроенергії, а конкуренція за ресурси підвищує витрати в економіці.
Політичні наслідки та ризики нестабільності
Навіть помірні втрати робочих місць можуть мати серйозні політичні наслідки. Прикладом журналісти наводять “китайський шок”, коли скорочення зайнятості в окремих секторах сприяло зростанню популізму та політичних змін у США.
У випадку ШІ ризики можуть бути навіть вищими, оскільки найбільше під ударом опиняться працівники “білих комірців”, які традиційно мають більший політичний вплив. Це може викликати суспільний спротив новим технологіям і навіть соціальну напругу.
Що можуть зробити уряди
Один із варіантів – спроба уповільнити впровадження технологій або перерозподіл податкового навантаження, наприклад через оподаткування капіталу чи дата-центрів.
Але автори вважають такий підхід ризикованим, оскільки він може загальмувати технологічний прогрес і зменшити потенційні вигоди від ШІ.
Натомість пропонуються інші рішення:
- Перерозподіл надприбутків від компаній, що виграють від ШІ, через податки на капітал, землю та ресурси
- Податки на надлишкові прибутки, щоб зменшити концентрацію багатства
- Підтримка працівників через страхування доходів і програми перекваліфікації
- Активна політика зайнятості, подібна до данської моделі, де держава допомагає швидко знаходити нову роботу
Такі заходи можуть зробити економіку більш справедливою та стійкою незалежно від масштабів впливу ШІ. Однак залишається сумнів, чи приймуть їх виборці в умовах невизначеності та потенційних втрат.
Автори підкреслюють: у разі глибокої автоматизації праці суспільству може знадобитися не просто адаптація, а нова модель розподілу доходів, можливо навіть із елементами часткової державної участі у компаніях ШІ.
Читайте також
