Для відшкодування шкоди, завданої російською агресією проти України, створять міжнародний механізм на базі Ради Європи. Відповідну Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв 16 грудня підписали в Гаазі представники 35 держав.
Першим етапом цього механізму було створення у 2023 році Міжнародного реєстру збитків, який займається збором і перевіркою інформації про шкоду, завдану війною. Наступним кроком стане робота Міжнародної комісії з претензій, яка розглядатиме подані заяви та ухвалюватиме рішення щодо компенсацій.
Третім елементом механізму має стати компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати постраждалим. Джерела його наповнення наразі обговорюють, однак основними розглядають заморожені російські активи та доходи від їх використання.
Водночас чітких дат і затвердженого порядку запуску компенсаційного фонду поки немає – наразі є лише розуміння етапів і логіки створення механізму.
Під час подання заяви суму бажаної компенсації людина вказує самостійно. Проте цю суму не затверджують автоматично – вона слугує відправною точкою для подальшої оцінки. Остаточний розмір виплатвизначатиме Комісія після перевірки й стандартизованої оцінки.
Хто може подати заяви на компенсацію збитків
Подати заяви на компенсацію збитків, завданих російською агресією, можуть фізичні особи, бізнес і держава Україна відповідно до категорій шкоди, визначених у Реєстрі збитків. Про це повідомив керівник Реєстру Маркіян Ключковський в інтерв’ю “Європейській правді”.
За його словами, Реєстр приймає заяви від трьох груп заявників – громадян, юридичних осіб та України як держави. Для кожної з них визначено перелік збитків, що підлягають компенсації за міжнародним правом. Йдеться не лише про майнові втрати, а й про втрату життя, вимушене переміщення, шкоду довкіллю, природним ресурсам і культурній спадщині.
Зокрема, українці, які втратили доступ до житла на тимчасово окупованих територіях, можуть подавати заяви у категорії “втрата доступу або контролю над майном”. У такому разі не потрібно доводити факт руйнування – достатньо підтвердити неможливість користування майном без взаємодії з окупаційною владою.
Водночас складнішою є ситуація з майном на територіях, окупованих до 24 лютого 2022 року. Ключковський пояснив, що мандат Реєстру поширюється на всю територію України в міжнародно визнаних кордонах, однак охоплює лише події, що сталися після початку повномасштабного вторгнення. Якщо заявник може довести, що об’єкт існував до 24 лютого 2022 року, а згодом був зруйнований, така заява підлягатиме розгляду.
Також у Реєстрі працюють над механізмом спадкування права на компенсацію. Якщо постраждала особа подала заяву, але померла до ухвалення рішення, це право може перейти до спадкоємців. Якщо ж заява не була подана за життя, спадкоємці мають оформити спадщину і звертатися до Реєстру від свого імені. Винятком є категорії втрати життя та зниклих безвісти, де компенсацію від початку передбачено для близьких родичів.
Читайте також
