Напевно вже зникли останні оптимісти щодо безпечного проходження зими без масових перебоїв з енергопостачанням. Тож соцмережі рясніють практичними порадами щодо забезпечення базового побуту в нових умовах.
На інший аспект звертають меншу увагу – як даність, що все працює. Мова про банківський сектор і такі звичні повсякденні платежі.
Ця даність – не випадковість. Її забезпечує чітке регулювання сфери та багаторівнева підготовка до кризових сценаріїв.
Один факт добре це ілюструє: у критичному випадку в банківській системі може запрацювати механізм офлайн-обміну платежами. Це не теоретична ідея, а пропрацьована Національним банком схема.
Про це КОШТу розповів Валерій Задорожний, член Правління, директор ІТ-департаменту Universal Bank, який брав участь у тестуванні цього процесу.
“Це означає, що навіть за відсутності зв’язку критичні операції можуть бути проведені, а після відновлення систем – коректно синхронізовані та оновлені”, – пояснив Валерій Задорожний.
Це сценарій на крайній випадок. Однак основна ставка робиться на те, щоб до його практичного застосування справа не дійшла.
Безперебійна робота відділень і сервісів
Про системну підготовку до блекаутів НБУ вперше публічно заговорив ще у 2022 році, запустивши мережу POWER BANKING. Це спеціалізовані відділення, які можуть працювати та надавати базові послуги клієнтам навіть у разі повної відсутності електропостачання.
Спочатку вимоги стосувалися переважно системно важливих банків. За кілька років вони фактично стали ринковим стандартом.
Регулятор зазвичай описує вимоги до відділень узагальнено – альтернативні джерела енергії та резервні канали зв’язку. Проте на прикладі Universal Bank видно, як це реалізується на практиці.
За словами Валерія Задорожного, окрім стандартних генераторів і підключення до двох альтернативних телеком-операторів, відділення мають супутниковий зв’язок через термінали Starlink. Додатково працює окрема гостьова Wi-Fi-мережа для клієнтів.
Паралельно банки будують альтернативні маршрути магістрального зв’язку. З міркувань безпеки конкретні деталі не розкривають, але принцип зрозумілий: канали передачі даних мають високу пропускну здатність і підключені до кількох незалежних операторів – як українських, так і міжнародних. Це дозволяє автоматично перерозподіляти трафік у разі збоїв або пошкоджень на окремих ділянках мережі.
Проте навіть якщо банківські сервіси працюють стабільно, залишається слабке місце – доступ клієнта до мобільного банкінгу. За тривалих блекаутів він справді може тимчасово перетворюватися на “стаціонарний” – доступний лише біля Wi-Fi.
Це вже питання не лише банків, а всієї телеком-інфраструктури. І тут зміни також відбуваються, звертає увагу Задорожний:
“Держава лібералізувала їхнє живлення від генераторів місцевої влади та підприємств. Телеком-оператори домашніх мереж теж не втрачали час. Мати вдома декілька підключень теж стало нормою”.
Збереження банківських даних і систем
Окрема зона ризику – збереження банківських даних і стабільності ІТ-систем.
Ще у березні 2022 року НБУ дозволив банкам використовувати іноземні хмарні сервіси для зберігання даних і надання послуг. Це тимчасове рішення – на період воєнного стану та два роки після нього. Водночас дозволені лише хмарні сервіси країн ЄС, Великої Британії, США та Канади.
В Universal Bank, наприклад, системи були продубльовані в Amazon Web Services (AWS).
“Системи дистанційного банківського обслуговування клієнтів (і взагалі всіх програмно-технічних комплексів Банку) ще на початку війни розміщувалися в дата-центрах в Україні. Кілька років тому частину з них вивезли в Європу та продублювали в “хмару” AWS”.
Такий підхід суттєво знижує ризик масових збоїв у разі атак на енергетику чи інфраструктуру всередині країни. Платіжні сервіси та мобільні застосунки продовжують працювати, а доступ до даних клієнтів не переривається.
Водночас не існує одного універсального рішення, яке гарантує безперебійну роботу за будь-яких умов. Але поєднання регуляторних вимог, технічної диверсифікації, резервних сценаріїв і підготовлених команд суттєво зменшує ризики.
Для клієнта це виглядає як “просто працює”. Насправді – це результат багаторівневої підготовки до будь-якого “А що якщо?”.
Читайте також
