В Україні хочуть запровадити регулярну перевірку підстав для відстрочки та зобов’язати заброньованих брати участь в обороні держави. Про це йдеться у законопроєкті №15237 “Про справедливе бронювання та участь в обороні”, який зареєстрували у Верховній Раді.
Документ передбачає, що право на бронювання, підстави для його надання та максимальні строки дії визначатимуться виключно законом. Автори ініціативи також пропонують створити єдині правила бронювання для всіх категорій працівників та повністю заборонити безстрокові відстрочки.
Окремо законопроєкт вводить регулярний перегляд бронювання – перевірятиметься, чи відповідає особа встановленим вимогам.
Також пропонується зобов’язати заброньованих громадян долучатися до оборони країни:
- робота на об’єктах критичної інфраструктури
- служба в резерві
- цільові внески на оборону.
Крім того, документ передбачає створення окремого реєстру заброньованих осіб. До нього вноситимуть інформацію про всіх громадян, які отримали бронювання. При цьому персональні дані та інформацію про конкретні об’єкти критичної інфраструктури мають знеособлювати.
Шанси на прийняття законопроєкту
Ініціатором законопроєкту є Максим Заремський, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. У разі ухвалення закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування.
Водночас зазвичай політично значимі і важливі законопроєкти, окрім безпосередньо Президента чи Кабміну, вносяться кількома впливовими депутатами. Тим паче, на такі чутливі теми у суспільстві.
У владі дійсно нині обговорюють зміну підходів до мобілізації і бронювання, але фінальних кроків представники Міноборони не комунікували з суспільством.
Тут же мова лише про одного депутата. До всього, назва законопроєкту відверто має PR-вигляд: “Про справедливе бронювання та участь в обороні”.
Тим паче, що це не єдиний законопроєкт, який подав у травні Заремський. Йдеться про 15 окремих законопроєктів в сфері забезпечення оборони і діяльності армії.
Загалом Заремський за результатом 2025 року входить до п’ятірки лідерів за кількістю поданих законопроєктів. Але законами стали лише 6% від них.
Читайте також
