Україна може пройти зиму без тривалих відключень електроенергії за умови звичайної зими та нормального рівня споживання. Найбільші ризики для енергосистеми пов’язані з сильними морозами та можливими пошкодженнями мереж, розповів CEO YASNO Сергій Коваленко у подкасті “Гуртом та вщент”.
Водночас прогноз залежить одразу від кількох факторів, тому оцінювати ситуацію лише за температурою некоректно:
“Треба розуміти логіку. Коли ти знаєш, на чому базується той чи інший прогноз, тоді ти можеш сам зробити свій прогноз”, – зазначив Коваленко.
Погода впливатиме на споживання
Першим фактором Коваленко назвав погоду. Під час сильних морозів споживання електроенергії зростає, оскільки для опалення та інших потреб потрібно більше енергії.
За словами Коваленка, метеорологи, з якими він зустрічався напередодні, оцінюють імовірність тривалого періоду сильних морозів приблизно у 10%. Йдеться про ситуацію, коли температура опускається нижче -15°C не на один-два дні, а на тривалий період.
Водночас, за очікуваннями метеорологів, зима не повинна бути надзвичайно складною з погляду температурного режиму. При цьому Коваленко зауважив, що навіть за помірної температури проблеми можуть виникати через вологу погоду та пошкодження енергетичної інфраструктури.
Споживання залежатиме не лише від населення
Другий фактор – обсяг споживання. Коваленко зазначив, що населення споживає електроенергію відносно стабільно:
“Ми дивимось на статистику, на мобільних операторів. По нашим регіонам, де ми працюємо, воно досить стабільне. Там ну дуже маленький притік і відтік”.
Тоді як значно складніше прогнозувати потреби великої промисловості. Після російських атак підприємства можуть зменшувати споживання через пошкодження або зупинку виробництва:
“Не секрет, це публічно звучало, що коли Росія б’є по великим підприємствам, по великому бізнесу, що відбувається? Бізнес знижує споживання, поки все відремонтується”.
Тому загальний рівень споживання взимку залежатиме, зокрема, від того, як працюватиме великий бізнес.
Генерації та імпорту має вистачити за нормального сценарію
Третій фактор – обсяг доступної генерації та можливості імпорту. За словами Коваленка, за звичайної зими та нормального рівня споживання доступної в Україні генерації разом з імпортом загалом має вистачити, щоб покрити потреби країни.
Водночас у окремі періоди дефіцит все ж може виникати. Коваленко називає такий дефіцит керованим, оскільки оператор системи може розподіляти його між регіонами та застосовувати обмеження споживання.
Як приклад він навів ситуацію, коли дефіцит становить 10% від потреб країни. За його словами, з огляду на попередні роки такий дефіцит можна було б розподілити між регіонами, що умовно означало б 3–4 години обмежень на добу.
Найбільша невизначеність пов’язана з мережами
Четвертий фактор – стан енергетичних мереж. За словами Коваленка, генераційний дефіцит є керованим, оскільки його можна розподіляти між регіонами. Натомість проблеми з мережами можуть створити ситуацію, коли електроенергія фізично є, але доставити її в потрібний регіон неможливо.
“Якщо побити мережі, ти фізично не можеш передати цю електроенергію туди, куди потрібно”, – пояснив Коваленко.
Саме можливі пошкодження розподільчих вузлів, трансформаторів і ліній він називає одним із головних факторів невизначеності. Заздалегідь спрогнозувати, куди саме можуть припасти удари, неможливо, тому ситуація з електропостачанням у різних регіонах може суттєво відрізнятися.
Коваленко також зазначив, що Україна швидко розвиває децентралізовану генерацію. Йдеться, зокрема, про сонячні електростанції, вітрову генерацію та газові установки, а також системи накопичення енергії. Водночас, за його оцінкою, цієї генерації поки недостатньо, щоб замінити основні потужності: близько 65–70% генерації, за його словами, залишається за атомною енергетикою.
Читайте також
