Щороку НБУ фіксує перелік системно важливих банків. Будь-які проблеми з ними можуть вплинути на фінансову стабільність країни – саме тому таким банкам Нацбанк приділяє особливу увагу. Чим такі банки відрізняються від усіх інших і чи є переваги для клієнтів – розбираємося далі в огляді. 

Визначення системно важливих банків – фактично новітня історія і вперше перелік з восьми таких банків затвердили у 2015 році. З огляду на сьогодення він виглядав відверто дивно, якщо не дико, оскільки до переліку входило одразу два російські банки: Промінвестбанк та Сбербанк. Це окрім ПриватБанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Дельта Банку, Райффайзен Банку Аваль та Укрсоцбанку. 

З того переліку нині в Україні працює лише 4 банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен.

Обидва російські банки з того часу, очевидно, втрачали частку, і в лютому 2022 року остаточно були визнані неплатоспроможними. Дельта Банк визнали неплатоспроможним вже у березні 2015 року. Укрсоцбанк поглинули інші банки.

Нині до переліку системно важливих входять 16 з 60 діючих банків в Україні: 

Якщо ж відкинути формальності, під це визначення підпадають також мобільні банки monobank та IZIbank. Перший працює на ліцензії і в структурі “Універсал Банк”, другий – на ліцензії і в структурі Таскомбанку. І от вже ці два банки входять до 16 системно важливих. 

Як визначають системні банки і які до них вимоги

У теорії критерій віднесення банку до системно важливого дуже простий: проблеми чи банкрутство такого банку може завдати шкоди фінансовій системі країни та негативно вплинути на економіку загалом.

На практиці ж системність визначається низкою параметрів і складними розрахунками, які зафіксовані на 12 сторінках окремого положення.

Надання банку такого статусу може бути обумовлено його розміром, складністю бізнес-моделі, унікальністю послуг і функціоналу або пов’язаністю з іншими фінансовими установами.

Характерним прикладом виконання одного з критеріїв є віднесення до системно важливих “Ідея Банку” у червні 2025 року. Лише за кілька місяців до цього його власником стала компанія, афілійована з банківською групою “ТАС”. До цієї ж групи входять уже давно системно важливі “Таскомбанк” та “Universal Bank”. Тож показники “Ідея Банку” почали враховувати вже з огляду на всю банківську групу.

Відтак Нацбанк здійснює посилений нагляд за такими банками та встановлює для них додаткові вимоги, аби вчасно виявляти та мінімізувати можливі ризики.

Одна з вимог – обмеження максимального кредитування на одного клієнта. Сума кредитів не має перевищувати 20% кредитного портфеля, тоді як для інших банків – 25%. Це дозволяє зменшити ризик для банку у випадку якихось проблем з великим позичальником.

Водночас посилений нагляд забезпечується тіснішою комунікацією і оцінкою потенційних ризиків. Для прикладу, банк повинен оперативно інформувати НБУ про важливі події, конфлікти інтересів серед керівництва і навіть судові справи, які можуть нашкодити його репутації чи спричинити втрати активів понад 1%.

“Для банків зі статусом СВБ (системно важливий банк) діють підвищені вимоги щодо надійності, стійкості та ризик-менеджменту. Наприклад, НБУ проводить глибше стрес-тестування у три етапи, щоб оцінити, чи готовий банк до стресових умов. Системно важливі банки регулярно оцінюють, чи вистачить їм капіталу (ICAAP) і ліквідності (ILAAP) для покриття всіх суттєвих ризиків. Вони зобов’язані мати додаткові резерви для поглинання можливих збитків”. 
Ірина Старомінська
Ірина Старомінська
Голова Правління Universal Bank

ICAAP та ILAAP – це процеси внутрішньої самооцінки банком. В першому випадку – чи вистачає йому капіталу, для покриття важливих ризиків і виконання вимог НБУ. В другому – чи вистачає йому ліквідності для покриття пов’язаних з ліквідністю ризиків та виконання  вимог регулятора.

Значення системного банку для роздрібних клієнтів

Важливо розуміти, щодо системно важливих банків Нацбанк застосовує додатковий рівень контролю, але це не означає зниження нагляду за всіма іншими банками.

З огляду на це, системно важливі банки можуть викликати більшу довіру клієнтів і вкладників. Відтак, це найпростіший публічний критерій оцінки надійності банку. 

Звісно, нині значення цього критерію для клієнта дещо зменшується, оскільки на час воєнного стану банківські депозити гарантуються в повному розмірі без обмежень. Тобто, у випадку банкрутства банку держава поверне гроші вкладнику у повному розмірі. 

Втім, у деяких випадках саме системно важливий банк може додати клієнтам спокою. 

Перш за все – у випадку валютних вкладів. У випадку банкрутства банку їх також повертають у повному розмірі, але за офіційним курсом НБУ на дату виведення банку з ринку. 

Відтак, статус “системно важливий” дещо прибирає ось цю думку “А що, якщо раптом?” щодо можливого банкрутства банку та ризиків гри з курсами.