Нацбанк має безпрецедентну свободу вибору режиму курсоутворення і ця тенденція збережеться наступні кілька років. Прогноз озвучила фінансова група ICU в оновленому макроекономічному прогнозі.

Протягом останніх 15 місяців Нацбанк чітко показав, що має практично нульовий апетит до послаблення гривні. При цьому, Нацбанк матиме достатньо ресурсів, щоб підтримувати необмежені інтервенції на валютному ринку в наступні декілька років.

Ключовим фактором наявності ресурсів виступає потенційне отримання репараційного кредиту, шанси на що дуже високі.

Нині формується нова програма МВФ, складовою якої має стати репараційний кредит від ЄС із прив’язкою до знерухомлених російських активів у бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear.

Йдеться про кредит обсягом 140 млрд євро, погасити який Україна має лише після отримання репарацій від Росії в межах потенційної мирної угоди. 

Втім в ICU зазначають, що значний дефіцит зовнішньої торгівлі формує критичні дисбаланси і це не може залишатися непоміченим роками, тож НБУ буде поступово перейматися цією проблемою.

“Ми припускаємо, що центральний банк перейде до дуже повільного послаблення гривні, яке не буде створювати дискомфорту для населення та бізнесу. Наш прогноз курсу наприкінці 2025 року – 42,4 грн/$, а наприкінці 2026 року – 44,5 грн/$”, – підсумували в ICU.

Про зовнішні дисбаланси

Рекордний дефіцит поточного рахунку став невід’ємною характеристикою воєнної економіки і у 2025 році перевищить 14% ВВП. Без урахування бюджетних грантів українському уряду (обліковуються у вторинних доходах поточного рахунку) цей розрив перевищить 20% ВВП – небачено високий показник для України.

Значний дефіцит торгівлі товарами – ключова проблема, адже імпорт зараз близький до 38% ВВП (приблизно як і до 2022 року). При цьому, експорт складає 19- 20% ВВП (порівняно із понад 30% до 2022 року).

Високі обсяги імпорту забезпечуються як закупівлями товарів для потреб оборони, так і ростом поставок споживчих товарів. Міцна гривня (реальний ефективний обмінний курс укріпився на 5,4% за рік до серпня) очевидно сприяє збереженню високих показників імпорту.