Пенсійне забезпечення: які види пенсії можна оформити

Розповідаємо про те, як влаштована система пенсійного забезпечення в Україні та всі доступні на сьогодні рівні отримання пенсій: солідарну систему (пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника), накопичувальну систему та систему недержавного пенсійного забезпечення.

Види пенсійного забезпечення

Згідно із законом система пенсійного забезпечення складається з трьох рівнів:

1. Солідарна система; 
2. Накопичувальна система (має запрацювати з 2023 року);
3. Система недержавного пенсійного забезпечення.

Більшість українців отримують пенсію за солідарною системою, адже накопичувальна ще не працює повною мірою, а недержавне пенсійне забезпечення є не дуже популярним, однак приєднатися до цього рівня можна будь-кому, хто здатен сплачувати пенсійні внески на рахунок фонду (зазвичай, кілька відсотків від доходу). 

Солідарна система виокремлює такі пенсійні виплати:

• Пенсія за віком;
• Пенсія по інвалідності (зокрема й каліцтва, не пов’язаного з роботою, чи інвалідності з дитинства);
• Пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Втім, варто розрізняти пенсійні виплати та пенсійні системи. Адже, якщо людина має право на пенсії з різних рівнів системи, то пенсійна виплата може бути лише одна. Вибирає її людина самостійно, ґрунтуючись на розмірі грошової виплати (наприклад, пенсія по інвалідності з ПФУ може бути вигідніша за можливу вікову пенсію). Втім, якщо людина підписала угоду із НПФ, але для неї вигідніша щомісячна державна пенсія, – вона може просто вибрати як спосіб виплати недержавної пенсії всю суму одразу, а щомісяця отримувати будь-яку державну пенсію. Або отримувати обидві пенсії щомісячно, адже недержавні пенсійні виплати можуть існувати разом із державними.

Пенсія за віком

Із 2021 року пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років, тому вік та правила виходу на пенсію за віком для чоловіків та жінок однаковий. Водночас це прирівняло страховий стаж для обох статей, який необхідний для виходу на пенсію.

Страховий стаж – це часовий проміжок, під час якого людина підлягає обов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачує внески до ПФУ.

Відповідно до закону із кожним календарним роком поетапно підвищуються правила нарахування страхового стажу на один рік, а саме:

• для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати не менше 30 років (у 2022 р. було 29 років);
• для виходу на пенсію у 63 роки потрібно від 20 до 30 років стажу (у 2022 р. від 19 до 29 років);
• для виходу на пенсію у 65 років потрібно від 15 до 20 років (у 2022 р. від 15 до 19 років).

Тобто, якщо у 2022 році мінімальний страховий стаж складав 29 років, то у 2028 році він збільшиться до 35 років. Розрахунки відповідності віку до страхового стажу можна переглянути за цим лінком. 

Відмовити у наданні такої пенсії можуть винятково за недотримання трьох умов: відсутність необхідного стажу, недосягнення встановленого віку або  непідтверджена належність до пільгової категорії (за умови, що людина має право на пільгову пенсію).

Пенсія по інвалідності

Людина, що повністю чи частково втратила свою працездатність, може розраховувати на відповідну пенсію. Вона призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу, після припинення роботи.

Попри те, що умови, за яких настала інвалідність, можуть не залежати від працевлаштування, для отримання цієї пенсії у людини обов’язково має бути страховий стаж залежно від групи інвалідності.

Якщо інвалідність настала в період строкової, військової служби або під час участі в Революції Гідності, то пенсія по інвалідності призначається незалежно від наявності страхового стажу. 

У разі, якщо людина не має достатнього стажу, вона може звернутися до відділу соцзахисту населення за місцем проживання та написати заяву про призначення допомоги.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. 

Непрацездатними вважаються:

• чоловік/дружина, батько/мати, якщо вони особи з інвалідністю або старше 65 років чи пенсійного віку; 
• неповнолітні діти або старші, якщо вони стали особами з інвалідністю до свого повноліття (18 років); 
• чоловік/дружина або члени сім’ї померлого, які займалися доглядом за дитиною годувальника, якій менше 8 років.

До того ж, члени сім’ї мали бути на повному утриманні годувальника або одержувати від померлого допомогу, яка була для них основним джерелом доходу. 

Під час воєнного стану дітям від 18 до 23 років, які навчаються на денній формі навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, така пенсія призначається, а виплата раніше призначеної продовжується без додаткових довідок від закладу освіти.

Дітям-сиром така пенсія призначається у відповідних розмірах, залежно від пенсії за віком кожного з батьків.

Період виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника відповідає періоду, протягом якого член сім’ї померлого вважається непрацездатним, а особи пенсійного віку мають право отримувати таку пенсію довічно.

Накопичувальна пенсійна система

Цей механізм нарахування пенсій поки в Україні не запрацював, втім, у 2023 році передбачається початок його впровадження.

Накопичувальна пенсійна система – це щомісячні обов’язкові внески із заробітної плати (спочатку це 2%, які поступово збільшуються до 7%) до обраного Недержавного пенсійного фонду та/або Накопичувального.

До того ж, солідарна пенсійна система продовжуватиме працювати паралельно з накопичувальною.Така система накопичення буде обов’язковою для всіх працюючих громадян протягом певного періоду – від 18 до 35 або 50 років (поки що немає сталого віку). Після обов’язкового періоду – внески повністю добровільні, людина може продовжувати вкладати гроші в цю систему або ні. 

Внески становитимуть 2% від працівника та 2% від роботодавця (щоправда це може бути й 1+1%, але поки що таке рішення у процесі розроблення, яке покликано зменшити фінансовий тиск через сплату внесків). Кошти вкладатимуться у Недержавний або Державний пенсійний фонди, які будуть їх інвестувати, проте на початку роботи системи буде єдиний Державний пенсійний фонд.

Переглянути власне пенсійне накопичення буде змога в Єдиному реєстрі соцвиплат, де в особистому електронному кабінеті в реальному часі відображатиметься кількість внесків та їхня дохідність.

Саме страхові компанії, які беруть на себе відповідальність виплачувати пенсії від недержавних пенсійних фондів, виконують сполучну ланку у виплаті грошей із накопичувальної системи.

Виплати із накопичувальної системи можна буде одержати від страхових компаній кількома способами: 10-річна щомісячна виплата, довічні розділені виплати або одноразовий платіж для тих, хто не зможе накопичити достатньо грошей. Втім, гроші можна забрати й раніше – у разі хвороби, настання інвалідності чи переїзду закордон на постійне місце проживання.

Запровадження обов’язкових накопичувальних рахунків необхідне для реформування пенсійної системи, адже через демографічний чинник у країні стає менше людей, які працюють (принаймні офіційно) та сплачують соціальні внески, й відповідно держбюджет отримує менше коштів, які можна направити на виплати пенсій (станом на жовтень 2022 р. в Україні 10,7 млн пенсіонерів на 10 млн платників ЄСВ – єдиного соціального внеску).  

Недержавне пенсійне забезпечення

Додаткову недержавну пенсію можна отримувати разом із будь-якою державною.

Недержавне пенсійне забезпечення – це додаткові пенсійні накопичення за рахунок добровільних внесків працівників та працедавців. У цьому й полягає головна відмінність від накопичувальної системи, втім, відрізняються недержавні пенсії ще й можливими установами, які виплачують кошти.

Зокрема, вони здійснюються:

• вибраним Недержавним пенсійним фондом (НПФ) через пенсійні контракти;
• страховими компаніями через страхування довічної пенсії, ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
• банками через депозитні пенсійні рахунки для накопичення пенсій.

Загалом Недержавний пенсійний фонд (НПФ) – це певна фінансова установа, яка накопичує гроші на додаткову недержавну пенсію та виплачує пенсійні виплати учасникам фонду. Учасники фонду – люди, яким виплачують пенсійні внески вкладників (самі учасники, їхні роботодавці, професійні об’єднання або члени сім’ї учасників).

Гроші, які нараховуються на індивідуальний пенсійний рахунок учасника/учасниці НПФ є власністю винятково самих учасників фонду, попри те, хто фактично сплачує на його рахунок кошти (самі учасники, члени сім’ї, роботодавець тощо). Таким чином, ніхто інший, крім учасників фонду, не може будь-яким чином розпоряджатися грошима на рахунку. Однак у разі смерті учасника/учасниці пенсійні кошти успадкують його/її спадкоємці.   

Способи виплати також вибирають самі учасники: пенсія на визначений строк (щомісячна або періодична), одноразова виплата всіх накопичених грошей або довічна пенсія, розподілена рівними частинами.

Правова допомога

У разі виникнення додаткових запитань чи потреби в допомозі від працівників Пенсійного фонду України щодо механізму виплати чи нарахувань пенсій, ви можете звернутися до:

• Сервісних центрів ГУ ПФУ – виберіть серед переліку свою область;
• Територіальних органів ПФУ – виберіть на карті свою область;
• 0-800-503-753 – телефон контакт-центру ПФУ.

Читайте також:

• Пенсія по інвалідності: умови виходу та оформлення
• Пенсія за віком: які деталі варто знати про виплату та оформлення
• Пенсія по втраті годувальника: умови отримання та розмір виплати

d.pr.tess