Національний банк залишив облікову ставку на рівні 15,5% – такою вона тримається з березня 2025 року, попри зниження інфляції з 14,6% до 9,3% за цей період.
Ключова проблема, що попри зниження інфляції дещо швидше за прогноз НБУ, інфляційні очікування залишаються підвищеними. Сюди ж додаються військові ризики і відсутність підтвердженої зовнішньої допомоги на 2026 рік.
“На тлі збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов’язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням, таке рішення є необхідним для підтримання привабливості гривневих інструментів, стійкості валютного ринку та контрольованості очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5%”, – пояснили підхід в Нацбанку.
Водночас збереження облікової ставки в жовтні на незмінному рівні запобігло зниженню гривневих ставок. Це підтримало їхню привабливість та сприяло подальшому нарощуванню обсягів вкладень населення у гривневі депозити та ОВДП.
“Збереження інтересу до гривневих інструментів обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку”
Відносно жорстка монетарна політика не стала на заваді подальшому розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.
Нагадаємо, облікова ставка НБУ – фактично базова ціна грошей в країні, тому вона впливає на вартість кредитів і депозитів, інфляцію та загальну економічну активність.
Коли ставка висока, банкам дорожче брати кошти в НБУ, тож кредити для людей і бізнесу стають дорожчими, економіка сповільнюється, а інфляція зменшується.
Коли ставка низька — кредити дешевшають, попит зростає, економіка активізується, але інфляційний тиск може посилитися. Це ключовий інструмент НБУ для контролю цін і стабільності фінансової системи.
