Питання валютно-курсової політики та можливої девальвації гривні знаходиться у повній відповідальності Національного банку України. Таку позицію висловив голова Андрій Пишний під час пресбрифінгу, коментуючи переговори з Міжнародним валютним фондом.
Він підкреслив, що у фокусі співпраці з МВФ завжди були і залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості. Так само політика Нацбанку була і залишається спрямованою на забезпечення цінової стабільності та стійкості валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність
“НБУ реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних навігаційних документів, які погодили в рамках діючої програми. Тож під час обговорень ми аналізуємо ефективність цих рішень. Однак ми розуміємо, як і наші партнери, що остаточне рішення. як і відповідальність, залишається за Нацбанком”, – зазначив Пишний.
За його словами, в найближчі декілька тижнів відбудуться дискусії, які будуть присвячені обговоренню нової програми.
Нещодавно повідомлялося, що МВФ під час переговорів стосовно нової програми фінансування закликає Україну послабити гривню. Водночас Національний банк поки пручається, побоюючись ризиків підвищення інфляції та настроїв громадян.
Це повідомляв Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Втім, про ідентичну ситуацію він же повідомляв восени 2024 року.
Тоді тиск від МВФ стосовно послаблення гривні також був на фоні чергового раунду переговорів з Україною.
Аргументи української сторони також стосувалися ризиків підвищення інфляції, втрати довіри на фінансової системи на фоні девальвації і небажання влади переходити до цього кроку через соціальні ризики.
Тоді по факту зустрічі з місією МВФ голова Нацбанку Андрій Пишний повідомив про пошук оптимальної монетарної та фіскальної політики, не вдаючись до подробиць.
Водночас чіткого тренду на пониження курсу гривні з того часу не було, хоча і були окремі періоди послаблення, гривня також і укріплювалась до попередніх значень.
Читайте також
