У квітні Дональд Трамп запровадив нові тарифи на рівні близько 23% – це спричинило серйозні розпродажі на фінансових ринках та створило глобальну економічну невизначеність. Про усі наслідки йдеться у статті Harvard Business Review, далі переказуємо найцікавіше.
США розпочали торгову війну з усіма, тоді як інші країни лише відповідають на дії Америки. Через це Сполучені Штати стикаються з глобальним зворотним ефектом, тоді як інші країни – лише з обмеженим. Це завдає їм більших сукупних збитків.
Для розуміння макроекономічного впливу тарифів варто розрізняти шоки попиту та шоки пропозиції, які залежать від ролі країни як імпортера чи експортера, і від того, хто саме запроваджує тарифи.
США: шок пропозиції
Американські тарифи є податком на імпорт, що в основному перекладається на споживачів. Це підвищує ціни, збільшує інфляцію, знижує реальні доходи та уповільнює споживання, що зменшує зростання ВВП. Очікуване падіння ВВП США у 2025 році – на 1,4%.
Торгові партнери: шок пропозиції
Країни, на які запроваджують тарифи (як-от Китай), також відчують ефект. Однак він буде меншим, оскільки стосуватиметься лише торгівлі з США. Очікуване зниження зростання ВВП у таких країнах – від 0,1% до 0,3%.
Торгові партнери: шок попиту
Коли США підвищують тарифи, іноземні товари стають дорожчими для американців, тому попит на них падає. Це означає, що країни, які продають до США, втрачають частину своїх доходів.
Залежно від того, наскільки попит чутливий до цін, втрати можуть бути різними. У більшості країн зростання ВВП може знизитися на 0,2–0,6%. Але для країн, які сильно залежать від експорту до США і потрапили під великі тарифи (як-от В’єтнам), втрати можуть перевищити 6% ВВП.
США: шок попиту
США теж постраждають від запроваджених до них тарифів у відповідь. Хоча експорт менш критичний для їхньої економіки, ефект 360° робить наслідки суттєвими – очікується падіння ВВП до 0,5%.
Вторинні наслідки торговельної війни
Окрім основних шоків попиту й пропозиції, стаття вказує на п’ять вторинних чинників, які можуть мати негативний вплив на економіку:
1.Впевненість. Тарифний шок може знизити довіру бізнесу й споживачів, що стримує витрати, інвестиції та найм.
2. Ефекти багатства. Після оголошення тарифів 2 квітня фондові ринки знизилися. Це знижує споживання й уповільнює економічне зростання.
3. Помилки грошово-кредитної політики. Тарифи ускладнюють роботу центрального банку, оскільки водночас підвищують ціни й знижують зайнятість. Це збільшує ймовірність помилки – наприклад, занадто високих або низьких відсоткових ставок.
4. Конкурентоспроможність. Близько 50% імпорту до США – це не споживчі товари, а виробничі компоненти (наприклад, сталь, обладнання). Тарифи на них підвищують витрати для бізнесу й знижують його глобальну конкурентоспроможність.
5. Додаткові потрясіння. Фінансова нестабільність, стихійні лиха, війни чи пандемії можуть посилити негативний ефект торговельної війни.
Читайте також
