Президент США Дональд Трамп несподівано оголосив 90-денну паузу у впровадженні нових тарифів. Як повідомляє The Economist, це рішення з’явилося після різкого падіння на фінансових ринках.
Відкладання запровадження тарифів одразу спричинило емоційний підйом на фінансових ринках. Зокрема, індекс S&P 500 злетів на 9,5% – найшвидше зростання за останні 17 років.
Однак ця пауза не означає завершення торгівельного конфлікту між США і Китаєм. Як зазначає Bloomberg, Трамп того ж дня підвищив тарифи на імпорт китайських товарів до 125%, а Китай у відповідь запровадив дзеркальні мита — до 84%.
Це наблизило дві найбільші економіки світу до глибокого розриву, адже тепер їхній взаємний експорт обкладено рекордними ставками. Тарифи такого рівня здатні фактично зруйнувати торгівлю між країнами, які були глибоко інтегровані в один ланцюг постачання.
Попри затримку нових мит для інших країн, більшість підприємств у світі вже реагують на нестабільність – скорочують інвестиції, відкладають проєкти, зменшують витрати. Це призводить до глобального уповільнення темпів торгівлі.
Компанії в усьому світі призупиняють поставки, замовлення, виробництво. Наприклад, Amazon почала скасовувати замовлення з Китаю та інших частин Азії. Haas Automation скоротила виробництво і скасувала понаднормові зміни для 1700 працівників через падіння попиту.
Довгострокові інвестиції втрачають підґрунтя, оскільки компаніям потрібна впевненість у стабільності правил гри. Натомість адміністрація Трампа діє імпульсивно, змінюючи курс через соціальні мережі та створюючи хаос навіть серед власних радників.
Щобільше, нова тарифна політика має прямий вплив на американських споживачів. Падіння долара робить імпорт дорожчим і призведе до зростання цін. Це зменшить рівень споживчих витрат, зокрема й на вироблені в США товари. Бізнес також зазнає удару – не лише через зростання витрат, але й через втрату довіри до прогнозованості американської торгівельної політики.
Основна мета Трампа – змусити Китай до поступок, зокрема щодо державних субсидій, нерівного доступу до ринку та маніпуляцій з валютою. Як зазначає The Economist, західні держави давно критикують китайську модель державного капіталізму, але застосування мит і пряма конфронтація – не найкраща стратегія для досягнення змін.
Читайте також: