Засновник мережі магазинів одягу “Uniqlo” та найбагатша людина Японії Янай Тадасі упевнений: щоб зрозуміти клієнта, потрібно мислити як він. На його думку, підприємець має регулярно проживати досвід свого клієнта — від входу до розрахунку — і платити за продукт так, як це роблять звичайні покупці.
Ми прочитали матеріал видання “Bloomberg” і переказуємо найцікавіше.
Порада 1: Дивіться на ваш бізнес очима покупця
Uniqlo — це японський бренд повсякденного одягу, створений 1984 року. Виробник прагне до бездоганного поєднання дизайну, якості та технології виготовлення. Їхня концепція — відповідальне споживання і функціональність, щоб люди купували менше і носили довше.
Bloomberg пише, що Uniqlo давно відточив мистецтво продавати базовий одяг масовому покупцеві. Акуратно складені стопки одягу, продумана логіка розміщення кольорів і розмірів, відчуття порядку й достатку — все це частина єдиної системи, яка має створювати довіру. За словами СЕО Uniqlo, магазин не можна оцінювати очима менеджера, а лише очима людини, яка зайшла витратити власні гроші.
Цей підхід, доданий до стабільних ланцюгів постачання і контролю якості, дозволив компанії Fast Retailing вирости до $22,9 млрд річного виторгу та працювати у 26 країнах світу. Сьогодні Uniqlo поступається за обсягами лише іспанській компанії “Inditex“*. Водначас Янай Тадасі відкрито говорить про амбіцію потроїти продажі у найближчі роки.
*відома своїми популярними брендами, такими як Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho, Zara Home.
Порада 2: Не уникайте провалів, а розбирайте їхні причини
Бізнес Uniqlo виріс із невеликого магазину чоловічого одягу, який належав батькові Янай Тадасі в провінційному японському місті. У 1980-х він відкрив перший Unique Clothing Warehouse і майже одразу зіткнувся з ажіотажним попитом. Переломним моментом стала ідея робити власний продукт замість перепродажу чужих брендів — модель private label, яку Янаї підгледів у конкурентів у Гонконгу.
До речі, саме там Uniqlo отримав свою назву: через канцелярську помилку в документах слово “Unique” перетворилося на “Uniqlo“. Янаї вирішив не виправляти її — і з часом зробив частиною бренду.
Глобальна експансія компанії була нерівною. Перші спроби закріпитися у Великій Британії та США закінчилися згортанням мережі: надто швидке відкриття магазинів без розуміння локального покупця виявилося дорогою помилкою. Сам засновник Uniqlo визнає: ключове — не уникати провалів, а розбирати їхні причини.
Сьогодні мережа Uniqlo широко поширена як в Азії, так і в Європі та великих прибережних містах США. Наступна мета, за словами засновника, — так звана Middle America, де бренд досі маловідомий. Янай порівнює це завдання з тим, що свого часу вдалося лише одиницям японських компаній (на кшталт Toyota чи Sony).
Порада 3: Успішний ритейл — це філософія дрібниць і особиста дисципліна
Під час прогулянки магазином Янай постійно торкається тканин, перевіряє шви, обговорює з менеджером погоду і її вплив на продажі. Він уважно розглядає куртку, створену дизайнеркою Клер Вейт Келлер, кладе в кошик кілька пар штанів по $32 — і йде на касу самообслуговування з RFID-зчитуванням.
Навіть маючи повний контроль над бізнесом, він не бере речі безкоштовно. “Це не правильний спосіб вести компанію”, — пояснює Янай, розплачуючись готівкою й перевіряючи чек. У цій дрібниці — вся логіка Uniqlo: мінімалізм, контроль, дисципліна і повага до процесу.
Читайте також
