Профільні державні органи узгодили позиції стосовно розподілу повноважень у сфері регулювання ринку віртуальних активів. Про це повідомила пресслужба НБУ після засідання Ради з фінансової стабільності (РФС).
РФС – міжвідомчий орган при Національному банку України для моніторингу фінансової стабільності та вироблення рішень щодо зниження системних ризиків. До її складу входять керівництво НБУ, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів та Нацкомісії з цінних паперів.
Сам документ (поки) не опубліковано, але в повідомленні пресслужби вказують, що концепція стане основою для формування правил крипторинку в Україні, який має запрацювати після ухвалення законопроєкту про оподаткування віртуальних активів та створення необхідної інфраструктури.
Окрім цього учасники узгодили позиції стосовно розподілу повноважень між державними органами та етапи запуску ринку. Відтак, закликали в законопроєкті до другого читання чітко визначити регулятора ринку віртуальних активів із розподілом повноважень.
“Члени РФС також обговорили концепцію регулювання ринку віртуальних активів, зокрема запропонований НБУ розподіл повноважень між регуляторами та етапи запуску ринку, і узгодили позиції для подальшого опрацювання відповідного законопроєкту в парламенті”.
Перипетії з визначенням регулятора ринку віртуальних активів
Нагадаємо, в прийнятому у першому читанні профільному законопроєкті лише розмиті норми стосовно регулятора сфери.
Для прикладу вказується, що державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках віртуальних активів здійснює Нацбанк та окремо регулятор, якого має визначити Кабінет міністрів за погодженням з Нацбанком.
Загалом розбіжності стосовно контролюючого органу одні з основних в розробці профільного криптовалютного законопроєкту. Серед варіантів розглядались Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку і навіть створення нового спеціалізованого органу.
Раніше в цьому переліку було навіть Мінцифри, але в процесі політичних дискусій відпало.
Варто додати, що попри прийняття профільного законопроєкту у першому читанні, подальша робота над ним застопорилась. Як визнав один з ключових ініціаторів документа Данило Гетманцев, він потребує значних доопрацювань і його можуть взагалі не прийняти нинішнім складом парламенту.
Читайте також
