З 1 серпня 2025 року в Україні набула чинності постанова НБУ про відкритий банкінг. З того часу минуло вже 7 місяців, проте реалізація цієї технології в Україні все ще лише в планах. 

Чому і як цьому зарадити?

В чому переваги відкритого банкінгу

Спочатку декілька слів про те, що являє собою відкритий банкінг. Це – спеціальна технологія, яка дозволяє фінансовим установам обмінюватися даними про рахунки своїх клієнтів на основі відкритих АРІ (інструменту обміну даними).

Поясню на прикладі.

Уявімо, що у вашому застосунку не лише картки вашого банку, але й платіжні інструменти інших українських банків. І з одного мобільного застосунку ви можете не лише здійснювати оплати з карток багатьох фінансових установ, але й дивитися баланс рахунку, історії трансакцій тощо. 

У перспективі відкритий банкінг дасть змогу користуватися також картками закордонних банків і навіть цифрових гаманців – приміром таких як PayPal. 

Це стане справжньою “тектонічною зміною”  – остання подібна платіжна революція сталося тоді, коли виникла можливість токенизувати картки, додавати їх до гаманців Apple Pay та Google Pay і платити за все телефоном чи іншим гаджетом.

Але й це ще не всі переваги відкритого банкінгу, бо він загалом змінює філософію фінансових сервісів.

Передбачають, що незабаром відкритий банкінг переросте у відкриті фінанси – коли кредитні, страхові, інвестиційні операції стануть частиною одного фінансового профілю людини. 

  • цей профіль буде активно використовувати ШІ інструменти, що повністю позбавить людей рутинних фінансових операцій
  • фактично це означатиме нову цифрову економіку, де фінансові інститути будуть інтегровані в усі аспекти життя, ринок стане гнучким і дуже конкурентним – що позитивно буде впливати на його розвиток
  • фінансові сервіси стануть абсолютно персоналізованими – новітні технології “зчитають” ваш фінансовий ДНК і відповідно до його параметрів будуть задовольняти ваші фінансові потреби. І ця перспектива – не за горами, адже відповідні технології розвиваються дуже швидко.

Де буде місце України в революції відкритого банкінгу – питання відкрите. Як і в теорії Дарвіна, у майбутньому на глобальному ринку платіжних технологій виживуть не найсильніші і не найрозумніші, а ті, кому краще вдасться пристосуватися до нових умов.

Чому півроку відкритого банкінгу в Україні не змінили кардинально сферу

Розвивати інноваційні фінансові сервіси з великою долею ймовірності будуть не існуючі неповороткі фінансові інститути, а маленькі стартапи, в яких студенти-інноватори будуть активно просувати небачені донедавна технології.

Вільна конкуренція робить дива!

Але для того, щоб це сталося – цим стартапам потрібні відповідні ліцензії. І ось із цим в України проблема, адже потрібні дозволи нині не здатні отримати навіть великі гравці фінансового ринку.

Це призводить до того, що з початку запуску відкритого банкінгу в країні не з’явилося жодного ліцензованого TPP (Third Party Provider) – при чому в Європі їх вже налічується 554.

Роль цих організацій – поєднувати між собою різні відкриті рахунки. Нині в Україні свої рахунки багато банків уже відкрили, проте ліцензованих компаній, які слугуватимуть містком між різними фінустановами, досі немає. І деякі з банків просто закрили рахунки, адже будь-яка “діра” – це потенційна загроза безпеці.

Без ТРР ця система працювати не може, адже Open Banking (як це передбачено директивою PSD2 ЄС, яку ми реалізуємо) побудований не як “мережа банків”, а як екосистема з чітким розподілом ролей: 

  • банки, сторонні провайдери, які отримують доступ до рахунків за дорученням клієнта
  • сам клієнт –  власник рахунку
  • TPP – це третя сторона, якій довіряє користувач.

Наша компанія UPC першою в Україні вже отримала статус технічного провайдера Open Banking, він дає можливість нам допомагати банкам “відкривати” свої рахунки. Отримання статусу ТРР – це наступний крок.

Для появи ТРР у нас, потрібні відповідні рішення, які б перетворилися на дозволи регулятора займатися подібною діяльністю. Наразі ж багато питань залишаються відкритими:

  1. приміром у нашій державі досить немає єдиного стандарту АРІ для юридичних осіб: відповідна пропозиція ринком вже розроблена, проте вона знаходиться на розгляді НБУ
  2. гострим питанням залишається вимога регулятора страхувати бізнес ТРР. В українських страхових  компаній такого продукту немає і не може бути, адже немає статистики подібної діяльності в Україні
  3. загалом, перелік документів, які вимагає регулятор для отримання такої ліцензії, просто величезний – його не можуть підготувати й справжні велетні фінансового ринку – тож що там казати про стартапи зі студентами!

Чи є дієве майбутнє відкритому банкінгу в Україні

Отже, яке майбутнє очікує на відкритий банкінг в Україні? Попри всі складнощі врешті решт я зберігаю оптимізм. Бачу, що регулятор налаштований конструктивно:

  • чує зворотний зв’язок
  • може корегувати свою позицію.

За бажання – всі бар’єри можна подолати:

  • приміром, оперативно затвердити стандарт АРІ для юридичних осіб.
  • замість страхування бізнесу ТРР використати банківські гарантії
  • зменшити кількість паперів, які потрібно надавати для отримання ліценції з боку невеликих нових компаній – без цього марно розраховувати на “свіжу кров” в українському фінтеху.

Коли це все-таки станеться й у нас з’являться перші ТРР, перед ринком встане ще одне питання: для швидкого під’єднання один до одного всіх учасників фінансового ринку України, потрібне одне місце підключення – хаб, який би об’єднав би всі 58 українських банків та 2 фінкомпаній, які мають ліцензію на відкриття рахунків. 

Це такий своєрідний провайдер вищого рівня для ТРР, або національний агрегатор. Бо якщо ми будемо встановляти зв’язки кожний із кожним – для цього знадобиться купа часу та ресурсів. 

І ще згадаймо, що в перспективі ми хочемо отримати доступ до понад 5 тисяч банків Європи. Над реалізацією цього завдання ми працюємо вже зараз – створюємо Open Banking платформу OneLinkUA з можливістю агрегації всіх Open Banking API банків України в єдиний український хаб.

Відкритий банкінг – це насамперед про фінансову свободу. Насправді ці технології – це рух України в бік європейського співтовариства. Не тільки технологічний рух, але й ментальний. 

Чим швидше ми запустимо відповідні механізми, тим легше нам буде адаптуватися у фінансовому світі ЄС. При чому під “нам” я розумію не лише українців, які мешкають у рідній країні, але й вимушених  біженців, зв’язки яких із Батьківщиною, у тому вислі фінансові, є дуже важливі для нашої держави у час великої кризи на вітчизняному ринку праці. 

Застосунок умовного банку “Південний” на смартфоні українця, який мешкає за кордоном, де поруч із карткою “Південного” є повнофункціональна картка Deutsche Bank – чим вам не візія українського фінтеху на найближчі роки?

Читайте також