Чи можуть удари по дата-центрах зупинити роботу банків

Російські обстріли зачепили роботу банків: у вересні в окремих банківських сервісах виникали проблеми внаслідок атак на дата-центри.

Зокрема про тимчасові перебої повідомляли Sense Bank, BisBank, PiraeusBank та BankKD. Йшлося про недоступність або нестабільну роботу сайтів, SMS, Viber-повідомлень та окремих цифрових каналів.

Відтак КОШТ дослідив, чому удари по дата-центрах впливають на роботу банків та чи можуть вони повністю паралізувати банківську систему.

Чому удари по дата-центрах можуть впливати на банки

Дата-центри – це спеціалізовані об’єкти, де фізично розміщуються сервери, системи зберігання даних та мережеве обладнання, пояснює IT-директор Ucloud Сергій Колесниченко.

На такій інфраструктурі можуть працювати банківські системи, мобільні застосунки, платіжні сервіси та інші цифрові продукти. Тому пошкодження конкретного майданчика може призвести до недоступності тих сервісів, які залежать від його обладнання.

Після фізичного знищення обладнання сервіси, які працювали саме на ньому, зупиняються, якщо вони не мають резервної інфраструктури. Подальше відновлення залежить від наявності резервних копій, другого майданчика, реплікації даних та заздалегідь підготовленого плану аварійного відновлення.

Ще одна вразливість таких об’єктів пов’язана з їхнім розташуванням. Консультант у сфері телекомунікацій Анатолій Фроленков зазначає, що багато дата-центрів розташовані у звичайних наземних будівлях, які не проєктувалися з урахуванням можливого впливу засобів ураження. 

Чи може через це зупинитися весь банкінг

Окремі цифрові сервіси банків справді можуть тимчасово перестати працювати, якщо вони залежать від пошкодженої інфраструктури:

“Якщо фізично знищено сервери, на яких працює конкретний сервіс і він не має резервного майданчика, саме цей сервіс стане недоступним – незалежно від того, банк це, таксі, онлайн-магазин чи інша система”, – пояснює Колесниченко.

Водночас один знищений дата-центр не означає автоматичної зупинки всього банку: критичні системи дублють на інших майданчиках, а дані – зберігаються у кількох фізичних місцях і навіть країнах.

Як банки захищають дані та критичні системи

Ще у березні 2022 року Національний банк створив для цього додаткові можливості. Постановою №42 від 8 березня НБУ дозволив банкам у період воєнного стану та протягом двох років після його припинення використовувати хмарні сервіси й обладнання, розташоване за кордоном – у ЄС, Великій Британії, США та Канаді.

Це дало банкам правову можливість переносити частину критичної ІТ-інфраструктури, клієнтських даних та систем за межі України. Таким чином, фізичне знищення одного українського дата-центру не обов’язково означає втрату даних або зупинку сервісів.

Водночас із дозволу НБУ не випливає, що всі українські банки перенесли свої системи за кордон. Архітектура резервування залежить від конкретного банку, його ІТ-інфраструктури та планів безперервності роботи.

Як це працює на практиці

З огляду на чутливість інформації банки справедливо не розповідають усі деталі та говорять здебільшого про факт забезпечення безперебійної роботи. 

Водночас публічно процес перенесення даних комунікували ПриватБанк та Універсал Банк, на базі якого працює monobank.

Зокрема, у квітні 2022 року ПриватБанк переніс інфраструктуру в Amazon Web Services AWS: 3500 серверів, понад 270 критичних застосунків і понад 4 клієнтських даних та транзакцій. Усе це зробили менш ніж за 45 днів. Сам банк пояснював, що метою було зменшити залежність від фізичного обладнання в Україні.

Своєю чергою, Валерій Задорожний, член Правління та директор ІТ-департаменту Universal Bank, пояснював КОШТу, що частину програмно-технічних комплексів банку кілька років тому перенесли до Європи та продублювали у хмарі Amazon Web Services (AWS). Проте не уточнив, коли саме це було зроблено.

До початку повномасштабної війни системи дистанційного банківського обслуговування та інші програмно-технічні комплекси банку розміщувалися в українських дата-центрах.

За словами Задорожного, така модель дозволяє зменшити залежність банку від фізичної інфраструктури в Україні. У разі пошкодження одного з майданчиків критичні системи та дані можуть залишатися доступними з резервної інфраструктури.

Водночас резервування не означає, що будь-який банківський сервіс гарантовано працюватиме без перебоїв після удару. Залежно від того, яка саме інфраструктура пошкоджена, у клієнтів можуть тимчасово виникати проблеми з окремими сайтами, повідомленнями, застосунками чи іншими цифровими каналами. Саме такі перебої окремі банки вже фіксували у вересні.