Законопроєкт про створення реєстру осіб, які свідомо передають свої банківські картки іншим людям, вже готується до подання в парламент. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Після потрапляння до такого списку фінансові можливості громадян суттєво обмежать – залишаться лише базові операції.
Гетьманцев уточнив, що до його Комітету звернувся Нацбанк, аби напрацювати внесення змін до законодавства про створення реєстру дропів.
Хто такі дропи і як вони працюють
Назва “дропи” пішла від англійської drop – “скидати”. Нині дропами називають осіб, які за грошову винагороду надають шахраям доступ до своїх банківських карток або рахунків для проведення платежів.
За оцінкою НБУ, через схеми з використанням “дропів” щорічно проходить щонайменше 200 млрд грн. Зловмисники використовують дропів для маскування переказів коштів на підпільні казино, наркотики, нелегальні товари або схеми ухилення від податків.
В інших країнах така діяльність вважається кримінальним злочином. Наприклад, у Латвії за участь у дроп-схемах передбачено до 10 років ув’язнення. Однак в Україні наразі не передбачена відповідальність для “дроперів” – їх може опосередковано покарати лише податкова.
Наприклад, у 2023 році дропер отримав майже 9,5 млн грн на рахунки – податкова визнала це доходом і нарахувала йому податки та штрафи на 2,3 млн грн. Аналогічно оштрафували й іншу людину, через яку провели 2 млн грн.
Як нині борються з дропами в Україні
За відсутності профільного законодавства, першим кроком стало обмеження карткових переказів восени минулого року.
Потенційно, ці ліміти зможуть пом’якшити після запровадження реєстру дропів.
Нацбанк детально досліджував ланцюжки карткових дропів і виявив, що лише незначний обсяг транзакцій виводять в готівку. Основна маса грошей в таких системах використовується для забезпечення розрахунків.
“По суті, це закритий децентралізований платіжний контур всередині банківської системи. Цей контур обслуговує тіньову економіку, доповнюючи/уможливлюючи взаємозаліки зобов’язань, які ще називають зустрічними потоками… Нацбанк відмічав і випадки “доливу” ліквідності в системи дропів. Приблизно так, як доливають воду в контур центрального опалення, щоб було достатньо тиску теплового носія”, – розповідав учасник засідання тимчасової слідчої комісії в парламенті.
Читайте також
