Палата представників США підтримала низку законопроектів, що формують регуляторну базу для криптовалютного сектору, зокрема для стейблкойнів. Про що йдеться в цих законах та який вплив на крипторинок вони матимуть – розповідаємо далі.

Законопроєкт про стейблкойни “The GENIUS Act” (“The Responsible Financial Innovation Act”) передбачає, що токени мають бути забезпечені ліквідними активами, такими як долари США або короткострокові казначейські векселі. Емітенти щомісяця розкриватимуть інформацію про свої резерви.

Ця ініціатива отримала широку підтримку серед демократів і республіканців й вже спрямована на підпис президента Дональда Трампа. Очікується, що він затвердить її.

Окрім цього, Палата ухвалила “Clarity for Payment Stablecoins Act”. Наразі направлений на розгляд Сенату. Після ухвалення Сенатом закон має бути підписаний президентом.

Закон визначає, які криптовалюти треба вважати “цінними паперами” (як акції чи облігації), а які – “товарами” (як золото або нафту). Також він пояснює, хто саме (який державний орган) має контролювати ці криптовалюти. Але деякі політики з Демократичної партії вважають, що закон дає криптокомпаніям багато свободи без жорсткого контролю.

Цей законопроект також має пройти розгляд у Сенаті. Частина демократів виступає проти нього, побоюючись, що він надто лояльний до криптопідприємств.

Третій прийнятий законопроєкт “Anti‑CBDC Surveillance State Act” – прийнятий Палатою представників, наразі перебуває на подальшому розгляді. Він забороняє випуск цифрової валюти центральним банком США. Він викликав суперечки щодо приватності громадян.

Наслідки нового законодавства для індустрії

Нові та чіткі правила можуть відновити довіру та повернути обережних інвесторів. Таку думку для Business Insider висловив Адріан Фріц, керівник відділу досліджень 21Shares (швейцарська компанія з управління активами, що спеціалізується на криптовалютних інвестиційних продуктах).

Окрім цього, багато криптоінвесторів говорять про значне зростання стейблкоїнів. Зокрема, їх можуть визнати “програмованими грошима” – це може призвести до подальшої їх інтеграції в платіжні системи.

Компанії на кшталт Circle (емітент USDC) та Coinbase можуть стати головними бенефіціарами. Їхні токени з фіатною підтримкою мають усі шанси на масштабну інтеграцію в електронну комерцію, грошові перекази та децентралізоване фінансування.

Блокчейн-мережі на кшталт Ethereum та Solana, які виступають інфраструктурою для запуску стейблкойнів, теж можуть побачити приплив капіталу та активності.

Також прогнозується зростання інтересу до токенізованих активів, таких як державні облігації, нерухомість чи золото. Річ у тому, що правова визначеність знижує ризики й відкриває шлях для нових ринків.

Важливо, як у Законі GENIUS тлумачитимуть децентралізовані протоколи та визначення “цифрових товарів”. Якщо DeFi-протоколи (програми на блокчейні, які надають фінансові послуги без посередників, як-от банки чи брокери) класифікуватимуть не як цінні папери, а як програмні платформи або товари – це може кардинально змінити підхід США до регулювання криптосфери.

У свою чергу, Ентоні Тутс, податковий директор та керівник практики цифрових активів у KPMG (міжнародна мережа незалежних фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги), прогнозує масштабні зміни після “криптотижня”:

“Програмовані гроші та можливість руху застави протягом дня дадуть змогу великим фінансовим інституціям економити мільярди завдяки підвищенню ефективності капіталу”.

Читайте також