Врегулювати майнові права й обовʼязки в шлюбі можна за допомогою шлюбного договору. Документ обов’язково посвідчується нотаріусом і дозволяє заздалегідь визначити, як саме розпоряджатимуться майном під час шлюбу та у разі його розірвання.
Такий договір може діяти ще до укладення шлюбу, під час подружнього життя і частково після розлучення. Основна мета документа – зафіксувати фінансові домовленості між сторонами та уникнути можливих суперечок у майбутньому.
Популярність укладання шлюбного договору останніми роками зростає: на кожну 1000 зареєстрованих у 2025 році шлюбів було укладено близько 17 договорів. Для порівняння: у 2024 році це було понад 18 шлюбних договорів, у 2023 році – близько 14 договорів, у 2022 році – 7 договорів..
Хто може укласти шлюбний договір і коли він набирає чинності
Укласти шлюбний договір можуть лише дві категорії осіб: наречені, які вже подали заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану, або подружжя, чий шлюб уже офіційно зареєстрований.
Якщо документ підписують наречені – він починає діяти в день реєстрації шлюбу. Якщо ж договір укладають люди, які вже перебувають у шлюбі, він набирає чинності в день нотаріального посвідчення.
У випадку, коли один із наречених є неповнолітнім, для укладення договору необхідна письмова згода батьків або піклувальника, також посвідчена нотаріально.
Як оформлюється шлюбний договір
Шлюбний договір укладається виключно у письмовій формі та обов’язково посвідчується нотаріусом. Якщо ця вимога не дотримана – документ вважається недійсним.
Зазвичай договір складають у трьох оригінальних примірниках: по одному для кожної зі сторін і ще один залишається в нотаріальній справі. Підписати документ можна за місцем проживання одного з подружжя або у будь-якому іншому місці, де працює обраний нотаріус.
Які умови можна прописати в договорі
У шлюбному договорі сторони можуть визначити правовий режим майна. Наприклад, домовитися, яке майно буде вважатися спільним, а яке – особистим, а також встановити порядок поділу майна, придбаного до або під час шлюбу. Окремо можна врегулювати питання подарунків, спадщини та іншого майна.
Документ також може визначати порядок користування рухомим і нерухомим майном, правила використання майна для потреб сім’ї та частки сторін у разі поділу під час розлучення. У деяких випадках сторони можуть передбачити й частки дітей у майні.
Крім того, у договорі можна визначити відповідальність за кредити та борги – наприклад, хто саме їх сплачуватиме та у якому порядку. Також сторони можуть встановити строк дії самого договору або окремих його положень, у тому числі тих, що діятимуть після розірвання шлюбу.
Які обмеження має шлюбний договір
Попри широкі можливості, шлюбний договір має певні обмеження. Він не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям або між батьками й дітьми. Тобто в ньому не можна прописувати правила спілкування, виховання дітей чи інші подібні аспекти сімейного життя.
Також документ не може зменшувати обсяг прав дитини або ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Окремо закон забороняє передавати через шлюбний договір у власність одному з подружжя нерухомість або інше майно, права на яке підлягають державній реєстрації. Для цього потрібно укладати окремі договори, наприклад купівлі-продажу чи дарування.
Чи можна змінити або розірвати шлюбний договір
Умови шлюбного договору можна змінити лише за взаємною згодою сторін. Для цього необхідно укласти нову угоду, яка також посвідчується нотаріально. Одностороння зміна або відмова від договору законом не допускається.
Водночас у деяких випадках договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду. Це можливо, якщо його умови порушують закон, права дитини або ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне матеріальне становище.
Також сторони можуть одразу передбачити в самому договорі, яким чином його можна змінювати або доповнювати в майбутньому.
Читайте також
