Китайський стартап “DeepSeek”, сервіс доставки “Rocket”, ютуб-канал “Geek Journal” та ще багато інших відомих брендів мали купу мороки через проблеми з інтелектуальною власністю. Хтось не встиг зареєструвати торговельну марку, комусь довелося втратити гроші через проблеми з авторством контенту, хтось витратив шалені гроші на викуп домену, який раніше забрав хтось інший…
В українському бізнесі інтелектуальна власність часто сприймається як щось другорядне — мовляв, головне налагодити продажі, а патенти, торговельні марки та авторське право «якось потім». Але саме це “потім” часто стає моментом, коли бізнес уже втрачає назву, логотип, сайт або навіть ідею. І тоді починається судова боротьба, витрати на адвокатів та репутаційні втрати.
У цій колонці розповім про п’ять найпоширеніших помилок, через які українські підприємці втрачають гроші та дам поради, як їх уникнути.
Помилка 1. Відсутність реєстрації торговельної марки
Багато компаній починають працювати під привабливою назвою, створюють логотип, інвестують у рекламу, але не реєструють торговельну марку. У результаті будь-хто може зареєструвати схожу або ідентичну марку та юридично заборонити вашу ТМ використовувати. Таке навіть траплялося з дуже відомими світовими компаніями.
Наприклад, китайський стартап “DeepSeek”, який подав заявку на реєстрацію торгової марки у Бюро патентів і товарних знаків США (далі – USPTO), але виявилось, що їх вже випередила інша компанія, при чому всього на 36 годин.
Також важливо пам’ятати: навіть якщо ви зареєстрували ТМ, але ваша компанія на межі банкрутства, варто вчасно звернутися до юристів та мати план захисту в кризових ситуаціях (прописати в статутних документах механізми передачі прав, передбачити резервні компанії чи партнерів, які зможуть зберегти бренд).
Так, наприклад, сталося із сервісом доставки “Rocket” – один із найбільш упізнаваних у 2020–2021 роках в Україні. Вони залучали інвестиції, швидко розширювали географію роботи, співпрацювали з відомими ресторанами. Але після фінансових проблем і банкрутства їх зареєстрована ТМ стала активом, який можна було продати на аукціоні.
У вересні 2023 року права на ТМ “Rocket” викупили всього за 87 114 грн, тоді як бренд раніше оцінювали у мільйони. Для стартапу, який колись був другим після Glovo, це стало фактичною «втратою імені».
Помилка 2. Доменне ім’я без захисту: втрата онлайн-аудиторії
У світі та зокрема в Україні часто реєструють домени з назвами популярних брендів, щоб потім продати їх самим компаніям. Наприклад, facebook.com.ua, lego.ua, michaelkors.com.ua були зареєстровані третіми особами. Усі ці домени міжнародні компанії відсудили через Центр доменних спорів WIPO або через звичайні суди.
Якщо ви не зареєстрували домен одразу, то хтось може зробити це першим, заблокувати вашу онлайн-присутність або змусити купувати домен за великі гроші.
Так в Україні сталося із доменом “voda.ua”, який було зареєстровано третьою особою. Одноіменна компанія “VODA.UA” навіть з наявною торговою маркою не могла скористатися таким доменом без шалених витрат на викуп такого домену.
Тому порада: купуйте ключові домени (.ua, .com, .net) ще до старту бізнесу, навіть якщо поки не плануєте повноцінний сайт. Це коштує копійки — порівняно з судовими витратами.
Але нагадаю: отримати домен першого порядку із закінченням UA можливо виключно якщо вже зареєстрована торговельна марка. Звідси порада наступна – починаємо з реєстрації торговельної марки всі свої бізнес-дії.
Помилка 3. Ігнорування договору про нерозголошення (NDA)
Багато українських підприємців сприймають договір про нерозголошення як “зайву бюрократію” або навіть “недовіру” до партнера чи працівника. Насправді NDA – це базовий запобіжник, що зберігає бізнес-ідеї, комерційні секрети, унікальні технології та клієнтські бази від витоку даних до конкурентів.
У сфері IT, виробництва, маркетингу чи навіть у сфері послуг, де цінність має не лише товар, а й знання, а відсутність NDA може коштувати дорожче, ніж втрачений домен чи логотип.
Зі свого досвіду знаю, як один київський стартап розробляв платформу для онлайн-навчання. У команді працював програміст-фрілансер, який мав доступ до вихідного коду, документації та архітектури системи. Договору NDA з ним не підписали, бо «все й так зрозуміло, ми ж команда».
Через кілька місяців фрілансер перестав виходити на зв’язок. Ще через пів року на ринку з’явився майже ідентичний продукт з тим самим дизайном, структурою та навіть дрібними «внутрішніми» помилками в коді, які були в початковій версії.
Коли власники стартапу вирішили подати позов, мій колега пояснив: довести факт порушення прав інтелектуальної власності без NDA набагато складніше й дорожче, а часом – неможливо. Витрати на суди перевищили б потенційний виграш, і компанія змушена була змиритися з появою конкурента, який швидко відтягнув клієнтів на свою сторону.
Помилка 4. Невикористання торговельної марки
Багато хто вважає, що після отримання свідоцтва на торговельну марку бренд надійно “забетоновано” на 10 років (із можливістю продовження прав за сплати державних зборів ще на 10 років щоразу). Насправді закон вимагає не лише зареєструвати, а й реально використовувати торговельну марку. Якщо протягом певного строку (в Україні це 5 років поспіль) вона не застосовується у комерційній діяльності, будь-хто може ініціювати дострокове припинення її дії.
Це означає, що ваш конкурент може просто довести, що ви не користуєтесь ТМ, і отримає шанс забрати або зареєструвати на себе таку торговельну марку.
Наприклад, один підприємець зі Львова у 2016 році зареєстрував ТМ для мережі кав’ярень. Через фінансові труднощі він відкрив лише один заклад і працював під іншою назвою, плануючи в майбутньому «розкрутити» бренд, для якого оформлював ТМ.
У 2022 році на ринку з’явився конкурент із майже такою ж назвою, але вже з власною зареєстрованою ТМ. Власник першої ТМ подав позов про порушення прав, але суд встановив, що його ТМ не використовувалась понад 5 років.
У результаті суд достроково припинив дію свідоцтва на ТМ за заявою конкурента. Підприємець втратив не лише бренд, а й право використовувати назву в комерції, бо тепер вона належала іншій особі.
Посилка 5. Використання чужого контенту без дозволу
Це — головний біль для креативного бізнесу. Йдеться про використання будь-якого твору (тексту, зображення, відео тощо), створеного іншою людиною, без її згоди або без посилання на джерело. Такі дії можуть призвести до юридичної відповідальності — штрафів або блокування контенту на платформах.
У 2021 році відомий український канал “Geek Journal”, використав фрагменти відео платформи “1+1” у своєму YouTube-ролику без дозволу. Оригінальний автор подав скаргу на порушення авторського права, і відео було видалено з платформи.
Інтелектуальна власність — це не про формальності чи “паперову роботу”, а про захист реальних активів, які приносять бізнесу гроші. Ігнорування авторського права, реєстрації торгової марки, доменів або базових юридичних договорів може коштувати компанії не лише репутації, а й самого бізнесу.
На щастя, більшість помилок, описаних у цій колонці, не є фатальними, якщо діяти на випередження. Своєчасна реєстрація, підписання NDA, стратегія захисту ТМ та грамотне ставлення до контенту – це прості, але критично важливі кроки. І пам’ятайте: інтелектуальна власність працює на вас тільки тоді, коли вона юридично оформлена. Інакше інтелектуальна власність працює на конкурентів.
Читайте також
