Працівника не можна автоматично звільнити за прогул через те, що він перебував в укритті під час повітряної тривоги. Водночас після завершення небезпеки роботодавець може окремо оцінювати причини, через які людина не повернулася на роботу.
Згідно із законодавством, прогулом вважається відсутність працівника без поважних причин понад три години протягом робочого дня. Перед звільненням роботодавець має з’ясувати причини відсутності та її тривалість.
Коли відсутність через тривогу є поважною причиною
Під час повітряної тривоги працівник може залишити робоче місце та перейти в укриття, щоб убезпечити своє життя і здоров’я. Час перебування в укритті, а також необхідний для переміщення до нього та повернення, може бути поважною причиною відсутності.
Це підтвердив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2026 року у справі №712/10356/24. Суд зазначив, що перебування в укритті під час повітряної тривоги пов’язане із забезпеченням безпеки людини, тому роботодавець не може автоматично вважати такий час прогулом.
У цій справі суд також звернув увагу на те, що роботодавець належним чином не встановив точний час відсутності працівниці та не оцінив, чи були причини для неї поважними.
Водночас сама повітряна тривога не означає, що працівник може не виходити на роботу протягом усього дня без пояснень.
Наприклад, якщо після відбою тривоги метро не працює, дороги перекриті, пошкоджена транспортна інфраструктура або через наслідки атаки неможливо дістатися до роботи, ці обставини можуть пояснити запізнення.
Якщо ж небезпека завершилася, транспорт працює, дороги відкриті, а працівник без об’єктивної причини продовжує не виходити на роботу, роботодавець може оцінювати цей час окремо.
Тобто ключовим є зв’язок між воєнною небезпекою та відсутністю працівника: чи справді повітряна тривога, обстріл або їхні наслідки не дозволили йому вчасно прийти чи повернутися на роботу.
Що робити, якщо через атаку не вдалося вчасно приїхати
Працівнику варто якомога швидше повідомити роботодавця про причину запізнення та зберегти підтвердження обставин:
- повідомлення про початок та відбій повітряної тривоги
- інформація про ракетний або дроновий удар
- повідомлення про перекриття доріг
- дані транспортних служб про зупинку руху
- листування з керівником
- медичні документи, якщо через наслідки атаки працівнику знадобилася допомога.
Таким чином, повітряна тривога сама по собі не є автоматичною підставою ні для звільнення за прогул, ні для виправдання будь-якої тривалості відсутності. У кожній ситуації мають враховувати причину та тривалість відсутності, обставини після відбою тривоги й те, чи мав працівник реальну можливість повернутися на роботу.
Читайте також
