Нацбанк детально досліджував ланцюжки карткових дропів і виявив, що лише незначний обсяг транзакцій виводять в готівку. Основна маса грошей в таких системах використовується для забезпечення розрахунків. Пояснення пролунало на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) в парламенті, ключові тези з якого переповів Юрій Гайдай – колишній старший економіст Центру економічної стратегії.
На засідання обговорювали, що лише незначний обсяг транзакцій в системах дропів виводять в готівку і найчастіше це відбувається через банкомати за кордоном. Тож потенційно ця готівка призначена для побутового використання організаторами сіток дропів.
Основна ж маса ліквідності в системах дропів не виводиться, а обертається для обслуговування зустрічних потоків.
“Тобто, по суті, маємо закритий децентралізований платіжний контур всередині банківської системи. Цей контур обслуговує тіньову економіку, доповнюючи/уможливлюючи взаємозаліки зобов’язань, які ще називають зустрічними потоками… Нацбанк відмічав і випадки “доливу” ліквідності в системи дропів. Приблизно так, як доливають воду в контур центрального опалення, щоб було достатньо тиску теплового носія.”, – пояснив Гайдай.
Також Гайдай конкретизував, що колись цю функцію обслуговування тіньової економіки виконувала готівка у звичних спортивних торбах. Нині ж все безготівково в тому числі з використанням дропів.
Назва “дропи” пішла від англійської drop – “скидати”. Нині дропами називають осіб, які за грошову винагороду надають шахраям доступ до своїх банківських карток або рахунків для проведення платежів.
За оцінкою НБУ, через схеми з використанням “дропів” щорічно проходить щонайменше 200 млрд грн. Зловмисники використовують дропів для маскування переказів коштів на підпільні казино, наркотики, нелегальні товари або схеми ухилення від податків.
Саме для зменшення дроп-схем торік запровадили ліміти на карткові перекази. Потенційно, ці ліміти зможуть пом’якшити після запровадження реєстру дропів.
Читайте також
