У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які пропонують продовжити податкові пільги на імпорт електроавтомобілів. Втім, обидва мають досить малі шанси на підтримку і далі розповідаємо найважливіше.


Нинішні пільги на імпорт електроавто діють з 2018 року. Такі авто повністю звільнені від мита, ПДВ та платежів до Пенсійного фонду. При розмитненні потрібно сплатити лише акциз в розмірі 1 євро за 1 кВт∙год місткості батареї.


Йдеться про законопроєкт № 13351 та альтернативний йому № 13351−1. Першим пропонують продовжити дію пільг до кінця 2026 року, а другим – до кінця воєнного стану й один рік після його завершення.

Чи мають шанси на підтримку законопроєкти про продовження пільг

Обидва законопроєкти зареєстровані у червні і лише надані для ознайомлення профільному комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Очолює цей комітет Данило Гетманцев. Раніше він заявляв, що пільги на розмитнення імпортованих в Україну електромобілів не будуть продовжувати на 2026 рік. Понад те, він чітко конкретизував, що відмова від продовження пільг є консолідованою позицією.

Одним з аргументів Гетманцева було нерівноправне податкове навантаження на авто з двигунами внутрішнього згоряння та електротранспорт:

“Якщо раніше мова йшла про підтримку нової продукції, яку треба було стимулювати, то це – одне. А коли зараз, електромобіль вже у кожного другого, то чому одні мають платити податки, а інші – ні” – розповів Гетьманцев.

Паралельно з цим, хоча кожен з вищевказаних законопроєктів ініціювали 7 та 9 депутатів, всі вони маловпливові, або ж навіть контроверсійні.

Для прикладу, серед ініціаторів одного законопроєкту Дмитро Разумков. Це колишній спікер парламенту Дмитро Разумков, який обрався до Верховної ради від “Слуги народу”. Втім, пізніше його позбавили посади і розглядали навіть конкурентом Володимира Зеленського. Нині він займає чітко антивладну позицію та, подекуди, в унісон з проросійськими політиками.

Тож підтримка провладною більшістю законопроєкту з таким ініціатором малоймовірна.

Серед ініціаторів іншого законопроєкту – Георгій Мазурашу. У 2023 році подав найбільшу кількість законопроєктів серед нардепів. Проте відсоток “прохідності” його ініціатив серед лідерів подачі найменший: з поданих за його участі 215 законопроєктів підтримку отримали лише 12%. До останніх входять і спільні ініціативи низки депутатів, які вже отримали погодження на підтримку багатьох груп і депутати ставлять свій підпис під законопроєктом лише для публічної легалізації спільного рішення.

Відтак, подані законопроєкти швидше задля власного піару самих депутатів, а не для розв’язання конкретних проблем. Така діяльність депутатів в Україні вже отримала поняття “Законодавчий спам“.

Читайте також