З 2023 року країна живе в режимі керованої гнучкості обмінного курсу. Це публічна назва, за якої ховається повний контроль Нацбанком курсу за допомогою продажу валюти з власних резервів. Як це відбувається на практиці розповів Сергій Ніколайчук – Перший заступник Голови НБУ – в подкасті “Що з економікою?“.

Він пояснив, що Наразі НБУ продає на ринку певний обсяг валюти (зазвичай $2-3 млрд на місяць), який називають структурною інтервенцією. І цей обсяг визначається можливостями НБУ, які він отримує від викупу валюти з міжнародної допомоги:

  1. Вся міжнародна допомога осідає на валютному рахунку Міністерства фінансів в Національному банку
  2. Міністерство фінансів для фінансування своїх витрат потребує гривні і обмінює цю валюту на гривню безпосередньо в Нацбанку за офіційним курсом
  3. Далі Мінфін витрачає цю гривню на фінансування державних потреб і вона находить на ринок. І на валютний ринок в тому числі після обслуговування операцій у приватному секторі
  4. І вже Національний банк задовольняє цей дефіцит валюти, який формується у приватному секторі.
  5. При цьому, використовує для цього НБУ ту ж валюту, яку викупив у Мінфіну.

Таким чином НБУ згладжує критичну волатильність. Подібна практика валютних інтервенцій була завжди, просто нині вона в більших масштабах.

При цьому НБУ не має чіткої цілі стосовно валютного курсу чи його діапазону. Головна ціль НБУ – цінова стабільність, кількісним виміром якої є досягнення інфляції в 5% у 2027 році.

І вищевказаний механізм оптимальний для цього, оскільки дозволяє згладжувати валюті коливання – одного з факторів інфляції.

Альтернативним методом був би продаж валюти Міністерством фінансів напряму на ринку. Втім, потреби Мінфіну в гривні не регулярні і при виходу на ринок він би робив критичні перекоси стосовно попиту-пропозиції на валютному ринку. Відтак, таке посередництво НБУ значно краща модель.

Який був би курс гривні без втручання НБУ

Представники НБУ ніколи не вказують чітких цифр стосовно курсу валют і зазвичай пояснюють лише тенденції та власний підхід до монетарної політики. Втім, Сергій Ніколайчук на пряме запитання ведучого подкасту дав загальне розуміння можливого курсу валют за відсутності інтервенцій НБУ.

Якби не було інтервенцій Нацбанку, ми б говорили про курс 43 чи швидше 143? Чи можемо ми зараз розуміти наскільки ми близькі чи далекі від повної гнучкості валютного курсу?

“В поточних умовах, якби ми не продавали кожного місяця умовно по $3 млрд, то ми б мали під $200 мільярдів наших міжнародних резервів. В дуже умовному гіпотетичному сценарії. Але при цьому курс, мабуть, був би більше схожий на ваш другий варіант (примітка: 143 грн)”.

Нагадаємо, МВФ під час переговорів стосовно нової програми фінансування закликає Україну послабити гривню, оскільки це покращить фінансову ситуацію України шляхом збільшення бюджетних надходжень.

Як один з факторів збільшення таких надходжень, був би продаж валюти Мінфіном за значно більшим курсом. Замість отримання 42 мільярдів гривень при продажу мільярда доларів, уряд міг отримати умовно 45 мільярдів гривень.

Однак є й інші фактори. Для прикладу, з умовних 10 доларів імпорту буде сплачено все той же 1 долар мита. Втім, якщо нині це близько 42 гривні, то при курсі 45 грн/$ це буде вже 45 гривень.

Читайте також