“Банківський сектор є достатньо стійким та капіталізованим” – так підсумував Національний банк України результати цьогорічного стрес-тестування найбільших банків країни. Це ключовий інструмент банківського нагляду, і за простим висновком стоїть ґрунтовна аналітична робота.
Ситуативні стрес-тестування проводились ще після фінансової кризи 2008-2009 років. Повноцінно в процес банківського нагляду цю практику інтегрували лише у 2015 році, а з 2018 році – запровадили щорічне стрес-тестування. Водночас доводилося робити вимушені перерви та проводити спрощену оцінку з огляду на коронакризу і повномасштабне вторгнення.
Нині стрес-тестування – частина комплексної оцінки стійкості банків, яка складається з трьох етапів.
На першому етапі незалежні аудитори вибірково перевіряють якість активів: кредитний портфель, застави та інші показники. Ключове завдання – знайти системні проблеми в оцінці застав, вартості активів тощо.
На другому етапі вже Національний банк масштабує результати аудиту на весь кредитний портфель банку. Це дає змогу розрахувати достатність капіталу (фактично – це запас міцності) кожного банку за поточних умов і визначити потребу в докапіталізації.
І вже на третьому етапі НБУ моделює розвиток подій терміном на три роки за двома сценаріями – базовим та несприятливим. За результатами цього аналізу формується висновок щодо стійкості банку, визначають необхідні рівні капіталу (нормативи НРК, НК1, НОК1) і чи варто їх покращувати.
Для базового сценарію використовуються публічні прогнози НБУ та обмінний курс з консенсус-прогнозу “Focus Economics” – провідного світового постачальника макроекономічної аналітики.
Несприятливий сценарій передбачає симуляцію серйозної економічної кризи з падінням ВВП, прискоренням інфляції та значною девальвацією: зниження реального ВВП у 2025 році на 3,1%, з поступовим відновленням у 2027 році; девальвацію гривні до долара США – 25.6% протягом трьох років і найбільше у 2025 році – 11,2%.
Саме третій етап і є стрес-тестуванням.
Під оцінку за першим і другим підпадають всі банки. А от під третій етап – вже додатково виключно найбільші банки, для оцінки стійкості до гіпотетичних зовнішніх шоків і форс-мажорів. НБУ сам визначає цей перелік з огляду на ризикованість діяльності, кількість залучених депозитів та виданих кредитів кожною установою.
Відтак у 2025 році стрес-тестування пройшов 21 банк, на які припадає понад 90% активів усієї банківської системи.
За результатами стрес-тестування НБУ встановив підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу для дев’яти банків, які сукупно мають 18% чистих активів сектору:
- додаткову потребу в капіталі лише за несприятливим сценарієм мають три банки – два державних і один приватний. Їх сукупна частка складає 13% активів банківського сектору
- підвищену вимогу до достатності капіталу за базовим сценарієм встановили для трьох банків. Втім, вони вже мають достатній рівень капіталу і їм необхідно лише його утримувати
- ще три банки мають підвищити достатність капіталу до необхідного рівня за базовим сценарієм. Ці банки мають лише 3% активів сектору.
НБУ поки не конкретизує рішення стосовно того чи іншого банку. За результатами, банки розробляють відповідний план дій: як відновити капітал, реструктурувати ризики або ж змінити бізнес-модель.
Тож це швидше внутрішній індикатор, який дозволяє підготуватися до потенційної кризи. Результативність цього підходу всі відчули у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення – банківська система не лише встояла, а повноцінно працювала.
Читайте також
