Світова економіка входить у новий період нестабільності через енергетичний шок, але цього разу центральні банки можуть не поспішати рятувати ринки, як це було раніше. Про це йдеться в колонці оглядача Bloomberg Джонатана Левіна (оглядач, що спеціалізується на ринках та економіці США).

Останні події показали зміну настроїв на фінансових ринках. Під час одного з найнапруженіших тижнів для центробанків дохідність державних облігацій у США та країнах Європи різко зросла. Це означає, що інвестори більше не розраховують на швидке зниження процентних ставок.

Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк і Банк Англії залишили ставки без змін, але дали зрозуміти: вони більше занепокоєні інфляцією, ніж економічним зростанням. До початку війни в Ірані ринки очікували, що ставки можуть знизити вже цього року, щоб підтримати економіку та зайнятість. Тепер ці очікування зникли.

Енергетичний шок і складний вибір для центробанків

Головна причина – новий енергетичний шок через конфлікт на Близькому Сході. Удари по енергетичній інфраструктурі та ризики для постачання нафти, зокрема через Ормузьку протоку, створюють загрозу дефіциту енергоносіїв і зростання цін.

Це впливає на різні країни по-різному:

  • Європа не настільки залежна від Близького Сходу, як Азія, але все одно сильно реагує на глобальне подорожчання енергії
  • Японія особливо вразлива, бо понад 90% нафти імпортує саме з цього регіону
  • США, хоча й експортують енергію, стикаються зі зниженням довіри споживачів через зростання цін на бензин
  • Австралія навіть змушена підвищувати ставки через вже високу інфляцію.

Чому інфляція може стати довгостроковою проблемою

У нормальних умовах центральні банки можуть ігнорувати тимчасові цінові шоки. Але зараз ситуація інша: за останні роки світ уже пережив кілька криз – пандемію COVID-19, війну в Україні, торгові обмеження, а тепер новий конфлікт. Через це інфляція перестає виглядати “тимчасовою” і ризикує закріпитися надовго.

Додаткову проблему створює стан економік: безробіття поступово зростає, а споживачі вже витратили накопичені під час пандемії заощадження. Тобто можливості для швидкого відновлення обмежені.

У такій ситуації центральні банки опиняються перед складним вибором: або боротися з інфляцією, утримуючи високі ставки, або підтримувати економіку, ризикуючи ще більшим зростанням цін.

Поки що вони обирають обережність і не поспішають змінювати політику:

  • у США підвищили прогноз інфляції і не планують швидкого зниження ставок
  • у ЄЦБ допускають навіть можливе підвищення ставок
  • у Банку Англії заявляють про готовність діяти, але без конкретики.

Голова ФРС Джером Пауелл прямо визнав: наразі ніхто не може точно передбачити, як розвиватиметься ситуація.

У підсумку Bloomberg робить висновок: найбільші центробанки світу перейшли в режим очікування і, ймовірно, не будуть швидко підтримувати ринки. Для інвесторів це сигнал діяти обережніше, адже звичної “підстраховки” з боку регуляторів може не бути.

Читайте також