Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оголосило про безпрецедентне вивільнення 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів. Цей крок має пом’якшити різке зростання цін, спричинене війною з Іраном, повідомляє Reuters.

Проте такий крок забезпечить лише обмежене полегшення, доки експорт енергоносіїв з Перської затоки залишається заблокованим.

Дефіцит нафти перевищує можливості резервів

Майже 20 мільйонів барелів на день, або п’ята частина світового видобутку, не потрапляють на ринок через закриття Ормузької протоки після початку війни Ізраїлю та США проти Ірану 28 лютого. На цьому фоні оголошене вивільнення запасів виглядає недостатнім. Навіть рекордні 400 мільйонів барелів не покривають дефіцит, який вже досяг близько 220 мільйонів барелів за неповні два тижні конфлікту.

США, які мають найбільший стратегічний резерв – близько 415 мільйонів барелів із максимальної ємності 713 мільйонів, ймовірно, забезпечать основну частку викиду. Японія теж планує випустити близько 80 мільйонів барелів – це відповідає 45 дням поставок.

Проте точно невідомо, як швидко нафта потрапить на ринок. JPMorgan оцінює, що загальний випуск може скласти приблизно 1,2 мільйона барелів на день, що покриє лише частину щоденних перебоїв.

Логістика обмежує ефект

Логістика ще більше обмежує ефект. Доставка нафти з США до Азії займає 40–60 днів, що вдвічі довше, ніж перевезення з Близького Сходу. Через конфлікт різко зросли тарифи на танкери, і перевезення обходиться на 15% дорожче, ніж до війни.

Тому вивільнення запасів дає світовому ринку лише тимчасову перепочинку. Воно допомагає стримувати інфляцію і економічний тиск. Але без швидкого відновлення постачання з Перської затоки дефіцит нафти залишатиметься, і це рішення зможе лише уповільнити, а не ліквідувати кризу.

Нагадаємо, що нафтова криза у світі впливає й на Україну: ціни на бензин і дизель в Україні зросли на 10–14% – у середньому приблизно на 10 грн за літр.

Читайте також