Україна вже стала країною з високим рівнем прийняття криптовалют, але досі — без чіткої, передбачуваної рамки для індустрії. Це створювало вікно можливостей, але й ризики: податкова невизначеність, правовий вакуум.

Прийняття законопроєкту №10225-d у першому читанні змінило картину: парламент уперше взяв на себе провідну роль, зібрав за одним столом усіх стейкхолдерів і регуляторів, і в підсумку був досягнутий консенсус щодо ключових пунктів. Нерозв’язане питання про регулятора передали на рівень Кабміну, що дозволило закону рухатися далі.

Зараз галузь увійшла у фазу обговорень і пошуку балансу. Якою буде остаточна модель — класичною, компромісною чи цифрово-нативною? Якщо подивитися на найближчі п’ять років, можна виокремити кілька сценаріїв, і лише один із них здатен дати Україні стале конкурентне перевагу.

Сценарій 1. Класична модель (податки + жорсткий контроль)

База: український законопроєкт №10225-d (18% + 5%, роль НКЦПФР, ліцензії, фінмоніторинг).

Суть: Україна повністю імплементує класичний режим — податки на рівні стандартного ПДФО, жорсткий фінмоніторинг, ліцензування бірж і кастодіанів. По суті — «банківська логіка» для крипти.

Переваги: прозорість, передбачуваність для міжнародних партнерів, захист споживача.

Ризики: відтік R&D, стартапів і ліквідності в юрисдикції з м’якими режимами; Україна залишається «ринком споживання».

Через 5 років: «легальний, але неконкурентний» ринок. Бізнес іде в Польщу, ОАЕ або Сінгапур, обсяги проходять через глобальні біржі.

Сценарій 2. Компромісна модель (23% з винятками)

База: уже закладені у проєкті винятки (пільгова ставка 5% на конвертацію у фіат, звільнення «crypto-to-crypto»).

Суть: ставка загалом висока, але з окремими послабленнями. Ринок отримує певний компроміс, щоб стимулювати легалізацію.

Переваги: зрозуміла податкова рамка, часткове збереження конкурентності, спрощена інтеграція з банками.

Ризики: усе одно непривабливо для глобальних штаб-квартир; відсутні sandbox і safe harbor, інновації втрачають темп.

Через 5 років: «нормальний ринок» без прориву. Надходження стабільні, але Україна не стає Web3-хабом.

Міжнародні практики

Україна не розробляє регулювання у вакуумі — у нас є можливість врахувати досвід країн, які вже пройшли цей шлях. Найбільш показові приклади сьогодні дають США та ЄС, де формуються різні, але взаємодоповнюючі підходи.

США (Project Crypto): функціональна класифікація токенів, safe harbor для інновацій, єдина ліцензія для інтегрованих сервісів, sandbox і on-chain регулювання (PoR, відкриті API).
ЄС (MiCA): CASP-ліцензії, правила для стейблкоїнів, синхронізація з єдиним фінансовим простором ЄС. Прозорість і довіра інвесторів, але висока бюрократія та навантаження на стартапи.

Досвід цих юрисдикцій показує: зрілі ринки рухаються від точкових заборон до системних цифрових правил, де поєднуються прозорість, оподаткування й технологічні рішення. Водночас важливо розуміти: ідеальних практик не існує — кожна країна шукає власний баланс між інноваціями та захистом споживача.

Для України це означає необхідність не копіювати чужі рішення, а вибудовувати гібридну модель, яка врахує глобальний досвід, але відповідатиме локальним викликам і можливостям. Саме до цього підводить третій сценарій.

Сценарій 3. Гібридний

База: податкова передбачуваність і конкурентність (низька ставка — 5–10%); європейська сумісність (MiCA-класифікації, CASP-ліцензії); модульність і safe harbor (як у Project Crypto); on-chain регуляція: PoR, відкриті API для регуляторів, технічний фінмоніторинг.

Суть: Україна не обирає між жорсткою бюрократією та «дикою» свободою, а створює власну модель: низькі податки + цифрово-нативні інструменти + сумісність із ЄС.

При цьому регулювання має бути простим у виконанні, не створювати надмірного адміністративного тиску й фокусуватися на захисті клієнтів — їхніх даних, активів і прозорості оподаткування. Важливо також передбачити перехідний період, щоб учасники ринку змогли адаптуватися до нових правил.

Переваги:

  • Реальний Web3-хаб у Європі, привабливий і для стартапів, і для корпорацій
  • Легальне залучення інституційної ліквідності
  • Сильні інститути + технологічна прозорість = довіра користувачів і партнерів
  • Зменшення ризиків надмірних перевірок і тиску з боку регулятора
  • Надійний захист даних користувачів від масових запитів
  • Перехідний період для м’якої адаптації ринку
  • Збереження свободи інновацій: легкий лістинг токенів, модульне ліцензування, широкий вибір продуктів для користувачів.

Ризики:

  • Високі вимоги до регуляторної спроможності держави
  • Необхідність інвестувати у власну інфраструктуру (регуляторні API, PoR-платформи, кіберзахист).

Наступні п’ять років вирішать, ким ми будемо: ще одним ринком споживання, який регулюється за «банківською логікою», чи Web3-хабом, що формує нові правила гри.

Читайте також