Під час великих падінь або навпаки позитивних піків на ринку акцій часто згадують Індекс страху та жадібності (Fear & Greed Index), яким намагаються дати прогноз подальших змін.
Попри регулярні згадки, його часто критикують за те, що він “запізнюється”:
- коли він показує “екстремальний страх” – ринок зазвичай уже лежить на дні
- коли показує “екстремальну жадібність” – бульбашка вже роздута до межі.
Проте це хороший індикатор настрою ринку. А можливо, тому що він єдиний такий комплексний?
Індекс страху прагне виміряти боротьбу між двома фундаментальними інстинктами людини – страхом втрати і прагненням до наживи.
Принаймні, таку ціль закладали розробники індексу.
Історичний контекст та еволюція ідеї
Поява Індексу страху та жадібності стала результатом потреби в інструментах, здатних вимірювати “температуру” ринку.
До появи цього показника інвестори покладалися переважно на індекс волатильності VIX (більш відомий як “індекс страху”), запущений у 1990 році. Проте VIX мав суттєве обмеження – він вимірював лише очікувану волатильність опціонів на індекс S&P 500, ігноруючи інші важливі аспекти ринкової поведінки, такі як динаміка облігацій чи обсяги торгів.
Офіційний запуск Індексу страху та жадібності відбувся у березні 2012 року під егідою видання CNNMoney (нині CNN Business). Це був період після глобальної фінансової кризи 2008 року, яка продемонструвала повну неспроможність традиційних моделей оцінки ризиків передбачати масові емоційні зриви. Ба більше, у 2011–2012 роках Європа перебувала в полоні боргової кризи – усе це посилювало страх на ринку.
Провідні аналітики CNNMoney поставили собі за мету створити інструмент, що дозволив би “побачити глибинні сили, що керують рухом капіталу”.
Вони розуміли, що інвесторам потрібен агрегований показник, який не просто фіксує волатильність, а синтезує дані з різних сегментів ринку – акцій, облігацій та похідних інструментів – для створення цілісної картини колективного несвідомого ринку.
Вони також усвідомили, що надмірний страх здатен обвалити ціни на активи значно нижче їхньої внутрішньої вартості (intrinsic value), тоді як нестримна жадібність може роздути цінові бульбашки далеко за межі раціонального обґрунтування (fundamental value).
Фундаментальна відмінність Індексу страху й жадібності від VIX полягає в його композитній природі. Замість орієнтування на одну метрику, система інтегрує сім незалежних індикаторів, кожен з яких відображає унікальний аспект ринкової динаміки.
Таким чином, індекс став діагностичним інструментом для виявлення ринкових аномалій.
При цьому, Індекс страху й жадібності не єдиний у своєму роді:
- VIX (Індекс страху) вимірює очікувану волатильність S&P 500 через опціони
- AAII Sentiment Survey – опитування інвесторів США
- Market Mood Meter (MMM) – альтернатива Fear & Greed на основі цін (overbought/oversold), без соцданих.
Проте Індекс Fear & Greed Index є найбільш комплексним і популярним.
Механіка Індексу страху та жадібності
Як вже було зазначено раніше, система розрахунку Індексу страху й жадібності інтегрує сім незалежних індикаторів. Усі ці показники нормалізуються за шкалою від 0 до 100 і мають рівну вагу (приблизно 14,28%) у фінальному розрахунку.
1. Імпульс ринку (Market Momentum).
Першим і ключовим компонентом є аналіз імпульсу цін на акції. Цей показник розраховується шляхом порівняння поточного значення індексу S&P 500 із його 125-денною простою середньою ковзною (SMA). 125-денний період охоплює приблизно пів року активних торгів, що є оптимальним вікном для відфільтровування короткострокового “шуму” та виявлення стійких середньострокових трендів.
Коли S&P 500 торгується значно вище своєї 125-денної середньої, це свідчить про домінування позитивного імпульсу та жадібності. Інвестори продовжують купувати, незважаючи на зростання цін, розраховуючи на подальше ралі.
Навпаки, падіння нижче цієї лінії є класичним сигналом тривоги, що вказує на зміну настроїв у бік страху та початок можливого “ведмежого” циклу.
2. Сила курсу акцій (Stock Price Strength)
Цей індикатор фокусується на широті участі акцій у ринковому русі. Він вимірює кількість акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE), які досягли своїх 52-тижневих максимумів, порівняно з кількістю акцій, що впали до 52-тижневих мінімумів.
У здоровому, “жадібному” ринку масове оновлення максимумів вказує на те, що зростання є загальним, а не зумовленим лише кількома технологічними гігантами.
Якщо ж кількість нових мінімумів починає перевищувати кількість максимумів – це свідчить про внутрішню слабкість ринку та накопичення страху, навіть якщо основні індекси все ще виглядають стабільно.
3. Ширина ринку (Stock Price Breadth)
Ширина ринку аналізує торгові обсяги акцій, що зростають, у порівнянні з обсягами акцій, що падають. Для цього використовується осцилятор Макклеллана (McClellan Volume Summation Index). Суть цього показника полягає в тому, щоб зрозуміти, наскільки “важким” є поточний рух ринку.
Якщо ціни зростають, але обсяги торгів у акціях, що дорожчають, є низькими, це вказує на відсутність реального переконання у покупців.
Проте, коли величезні маси капіталу вливаються в активи на висхідному тренді, це є ознакою глибокої жадібності та віри в подальше зростання.
4. Співвідношення опціонів Put і Call (Put and Call Options)
Цей індикатор базується на даних Чиказької біржі опціонів (CBOE) і вимірює співвідношення купівлі ведмежих пут-опціонів (страховка від падіння) до бичачих кол-опціонів (ставка на зростання).
Коефіцієнт нижче 1 означає, що інвестори купують більше кол-опціонів. Це ознака впевненості та жадібності. Екстремально низькі значення (наприклад, 0.5) часто передують розвороту ринку вниз, оскільки свідчать про надмірну самовпевненість.
Коефіцієнт вище 1 означає паніку. Інвестори масово купують пут-опціони для захисту своїх портфелей, або щоб заробити на падінні. Це чіткий сигнал страху.
5. Волатильність ринку (Market Volatility)
Для цього компонента використовується вже згаданий індекс VIX. Хоча індекс страху та жадібності прагне бути ширшим за VIX, він все одно включає його як критично важливий елемент. VIX вимірює передбачувану волатильність на основі цін опціонів на S&P 500 на наступні 30 днів.
Сплески VIX вище 30–40 пунктів зазвичай корелюють із періодами гострого страху та панічних розпродажів. Низькі значення (10–15 пунктів) вказують на затишшя, яке часто супроводжується поступовим накопиченням жадібності.
6. Попит на безпечні активи (Safe Haven Demand)
Ринкова логіка стверджує: коли інвесторам страшно, вони втікають в активи-прихистки, такі як казначейські облігації США або золото, виходячи з ризикових акцій. Індекс оцінює різницю між прибутковістю акцій та облігацій за останні 20 торгових днів.
Якщо акції значно випереджають облігації – це означає, що апетит до ризику високий (жадібність). Якщо ж інвестори погоджуються на низьку прибутковість облігацій заради збереження капіталу – це є ознакою глибокого страху.
7. Попит на сміттєві облігації (Junk Bond Demand)
Сміттєві (високоприбуткові) облігації мають вищий ризик дефолту порівняно з облігаціями інвестиційного класу. Показник вимірює різницю (спред) між їхньою прибутковістю.
Коли спред звужується – це означає, що інвестори настільки жадібні, що готові ігнорувати ризики дефолту заради зайвого відсотка прибутку.
Розширення спреду вказує на те, що власники капіталу вимагають величезної винагороди за ризик – це є симптомом страху та фінансової нестабільності.
Приклад роботи Індексу страху й жадібності
Індекс страху та жадібності (Fear & Greed Index) не прогнозує майбутнє – а показує поточний стан ринку та психологію інвесторів. Тобто він відображає, як учасники ринку відчувають себе зараз: страх, паніку, жадібність чи оптимізм.
Коли індекс дуже низький – це означає паніку. Люди продають усе поспіхом, навіть хороші активи, бо бояться ще більшого падіння.
Коли індекс дуже високий – ринок надмірно оптимістичний, люди купують майже все, і ціни можуть бути завищені.
Для прикладу, у березні 2020 року світ зіткнувся з безпрецедентною зупинкою економіки через COVID-19. Тоді індекс страху та жадібності продемонстрував найшвидше падіння в історії: у грудні 2020 років він сягнув найнижчого в історії значення – 2 пункти. Ця цифра відображала не просто страх, а тотальну ринкову паніку.
Найбільший зафіксований індекс жадібності був навпаки на початку року – у лютому 2020. Тоді він сягнув 97 пунктів. Тоді ринок криптовалюти переживав бичачий імпульс: біткоїн зріс із $7200 до $10400, викликавши FOMO (страх упустити) серед інвесторів. Високі обсяги торгівлі та волатильність у бік зростання підштовхнули індекс до ейфорії, де всі купували, ігноруючи ризики.
Це було спричинено ейфорією навколо технологій штучного інтелекту та очікуваннями зниження процентних ставок ФРС. Такий стан ринку супроводжувався історичними максимумами S&P 500 (понад 6500 пунктів) та Nasdaq, що знову підтвердило правило: коли всі індикатори сигналізують про безмежний оптимізм, ризик корекції стає максимально високим.
Читайте також
