За 15 років криптовалюти пройшли шлях від сумнівного активу до повноцінного елементу глобальної фінансової системи з мільярдними капіталізаціями та місцем у портфелях інституційних інвесторів.
Та в суспільстві досі існує чітке розділення: одні вірять у крипту як надійний актив, інші – вважають його черговою фінансовою бульбашкою, що рано чи пізно лусне. Це нова версія класичного протистояння “кола чи пепсі?”, “iPhone чи Android”.
У прихильників останньої думки є один беззаперечний аргумент – історія. А саме подія, яка майже чотири століття тому вже демонструвала схожий механізм масового ажіотажу та краху: “тюльпаноманія” або “тюльпанова лихоманка” в Нідерландах.
Саме до неї часто апелюють економісти, коли говорять про криптовалюту. Зокрема, нобелівський лауреат Роберт Шиллер неодноразово називав біткойн прикладом спекулятивної бульбашки й сучасного ірраціонального ентузіазму, порівнюючи його з тюльпанами XVII століття.
Відтак далі розповімо про те, у чому ж суть “тюльпанової лихоманки” та які уроки з цієї історичної події можуть винести для себе сучасні інвестори.
Чому біткойн порівнюють з “тюльпановою лихоманкою”
“Біткойн перебуває у “класичній бульбашці” та навіть перевершив абсурдність голландської манії тюльпанових цибулин”, – говорив інвестор Денніс Гартман.
“Це схоже на сучасну тюльпанову манію… Бульбашка є бульбашка, і в біткойнах є бульбашка”, – бізнесмен Пітер Шифф.
“Біткойн зараз має багато елементів манії тюльпанових цибулин, яку ми бачили сотні років тому в Голландії. Чи це шахрайство? Ні. Але ці бульбашки, як правило, закінчуються сльозами. І я хвилююся, чим може закінчитися ця бульбашка”, – американський підприємець Кеннет Гріффін.
Криптовалюти часто порівнюють з тюльпановою лихоманкою через схожі риси: різкі стрибки цін, участь великої кількості новачків, які керуються страхом щось втратити, і відрив цін від реальної цінності активів.
Нобелівський лауреат Роберт Шиллер вважає, що біткойн – яскравий приклад спекулятивної бульбашки, схожої на ажіотаж з тюльпановими цибулинами у XVII столітті. Його популярність тримається не стільки на технології, скільки на привабливій історії про свободу від урядів і банків – і ця історія зачаровує людей, як колись зачаровували квіти.
Ще більш показовими є мемкоїни, як-от Dogecoin. Вони не мають реальної користі, але їхня вартість зростає через жарти, меми та підтримку зірок. Це – чиста спекуляція.
Короткий екскурс в історію: що таке “тюльпанова лихоманка”
У 17 столітті тюльпани в Нідерландах були красивою екзотикою – їх привезли з Османської імперії. Через рідкість та вартість вони стали символом багатства: заможні купці витрачали великі суми на рідкісні сорти, а дехто навіть змінював імена на честь улюблених квітів.
Особливо цінували тюльпани з незвичайними візерунками на пелюстках, які коштувати особливо дорого: на піку “лихоманки” одна цибулина рідкісної квітки могла коштувати так само як розкішний будинок на одному з амстердамських каналів.
Однак проблема була у тому, що такий особливий візерунок на квітах викликав вірус. Через нього тюльпани були ослаблені, і такі квіти не можна було розмножити насінням – лише через “заражену” цибулину, яка стояла поруч із “хворою” квіткою.
Тому їхня кількість була обмежена, а ціни стрімко зростали. Люди вкладали у такі квіти усі свої заощадження, брали кредити й укладали “контракти” на постачання цибулин, яких ще навіть не було у наявності. Вони сподівались швидко збагатитись через перепродаж.
Бульбашка різко лопнула у лютому 1637 року, однак точна причина досі достеменно невідома. На одному з аукціонів продавці не змогли знайти покупців за звичними захмарними цінами. Це викликало паніку, яка швидко поширилася по всій країні. Всі прагнули позбутися своїх контрактів та цибулин, перш ніж вони здешевшають, що ще більше прискорило падіння цін.
Причини краху “тюльпаноманії”
Тюльпанова манія стала такою масштабною через появу особливого фінансового документа – праобразу сучасного ф’ючерсного контракту. Його тоді називали “Ace”: він давав право купити тюльпанову цибулину в майбутньому, після збору врожаю.
Тобто люди купували не самі цибулини, а лише право володіти ними пізніше. Це робило торгівлю набагато простішою – не треба було зберігати або перевозити квіти.
Крім того, не потрібно було мати повну суму для покупки. Будь-хто міг укласти угоду, сподіваючись продати її дорожче пізніше. Це призвело до масової спекуляції – ціни стрімко зростали і відірвалися від реальної вартості цибулин.
Ф’ючерсні контракти були лише частиною того, що призвело до тюльпанової бульбашки. Інша важлива причина – широке використання кредитів.
Оскільки для купівлі контракту не потрібно було платити всю суму одразу, багато людей позичали гроші, щоб купити якомога більше таких контрактів і швидко заробити. Позики були дешевими через низькі відсоткові ставки, тому навіть середній клас міг легко брати участь у спекуляції.
Зрештою ринок став дуже нестійким: коли ціни почали падати, багато хто втратив усе, бо вартість тюльпанів стала меншою за їхні борги. Це спричинило масові банкрутства і паніку, яка ще швидше зруйнувала залишки цього ринку.
Психологія масового ажіотажу під час тюльпанової лихоманки
Під час манії люди купували цибулини не через їхню красу чи рідкість, а лише тому, що сподівались перепродати їх дорожче наступного дня. Це називається теорія “Більшого дурня” – коли хтось купує щось дуже дороге, сподіваючись, що знайдеться ще хтось “дурніший”, хто купить це ще дорожче. Спекулянти перепродавали контракти один одному, як гарячу картоплю, доки не закінчилися охочі купувати за завищеною ціною.
Ще один важливий чинник тюльпанової лихоманки – стадна поведінка, коли люди наслідують дії більшості, не задумуючись. Спостерігаючи за сусідами, які збагачуються на тюльпанах, багато хто поспішав теж перепродавати їх, щоб не “проґавити можливість”.
Економіст Роберт Шиллер пояснює це терміном “інформаційний каскад” — коли люди думають, що натовп знає більше, ніж вони, і просто слідують за ним. Навіть якщо окремі люди діють логічно, думаючи, що інші краще обізнані, загалом це може призвести до ірраціональних рішень і паніки.
Уроки для сучасної фінансової системи
Феномен “тюльпанової лихоманки” сучасні економісти називають “ринковою бульбашкою”. Ринкова бульбашка виникає тоді, коли вартість активу сильно перевищує його реальну ціну через підвищений попит і спекулятивний інтерес.
Звідси головний урок з тюльпанової лихоманки — будь-яка бульбашка рано чи пізно лопається. Якщо ціни на щось ростуть тільки через очікування, що вони ще виростуть, а не через реальну цінність – це дуже ризиковано.
Ті, хто купив останніми, зазнають найбільших втрат. Це особливо важливо для сучасних інвесторів: потрібно оцінювати реальну вартість активів, а не гнатися за модою.
Тюльпанова лихоманка показала, що буває, коли ринок працює без правил. Тоді ф’ючерсами торгували без жодних гарантій чи обмежень, і це дало змогу спекуляціям вийти з-під контролю.
Відтак і сучасні фінансові ринки потребують ефективного нагляду та чітких правил. Регулятори мають стежити за тим, щоб не було надмірних боргів, забезпечувати прозорість, і захищати новачків, які найчастіше потрапляють у пастки через емоції й маніпуляції.
Окрім цього, масова участь людей у тюльпановій лихоманці показала, наскільки важливо мати фінансову грамотність. Багато спекулянтів не розуміли ризиків, пов’язаних із ф’ючерсами чи позиками, і просто слідували за натовпом, не аналізуючи ситуацію самостійно.
Читайте також
