“Коли Україна перейде на євро замість гривні?” – дуже часте нині запитання представникам НБУ. Розлогі відповіді можна скоротити до “це займе десяток (-тки) років”, але погляньмо на найближчий досвід – Болгарії.

Саме там з 1 січня 2026 року євро стало національною валютою – процес переходу зайняв 19 років: країна підписала Договір про приєднання країни до ЄС у 2005 році, а набрав він чинності 1 січня 2007 року.

Далі детальніше розбираємось, чому перехід на євро не просто технічне рішення і якої це потребує підготовки.

Як технічно відбувається перехід на євро

Кожна країна ще на етапі обговорення вступу до ЄС стандартно бере на себе зобовʼязання рано чи пізно приєднатись до єврозони. Винятками були Данія та Велика Британія – у них були спеціальні юридичні або політичні домовленості, які дозволяли залишити національну валюту.

Проте перехід на євро не відбувається одномоментно одразу після вступу до Євросоюзу – на практиці перехід з національної валюти на євро дуже тривалий і може розтягнутися на десятиліття.

Річ у тому, що кожен новий член ЄС має відповідати жорстким Маастрихтським критеріям – економічним стандартам, затвердженим у Договорі про ЄС і визначеним для безпечного переходу на євро. Саме вони в майбутньому можуть стати головним барʼєром для України, аби перейти на євро:

  • дефіцит бюджету не більше 3% ВВП
  • державний борг не більше 60% ВВП
  • стабільність цін – рівень інфляції не може перевищувати показник трьох найкращих країн ЄС більше ніж на 1,5%, а довгострокові відсоткові ставки не вище 2% від середнього показника країн-лідерів.

Після досягнення відповідності цим критеріям країна приєднується до ERM II. ERM II – це так званий “передпокій” єврозони, механізм, який передбачає фіксацію курсу національної валюти відносно євро та забезпечення його стабільності протягом принаймні двох років.

Це не просто технічне оформлення: країна повинна довести, що її економіка здатна витримати тиск єдиної валюти без серйозних коливань.

Лише після успішного проходження цього етапу (участі в механізмі ERM II та відповідності Маастрихтським критеріям) країна може перейти до остаточного введення євро.

Чому Болгарія так довго переходила на євро

Через рік після вступу до ЄС у 2008 році (знайдені дані за цей період) дефіцит бюджету Болгарії становив профіцит +1,1%, державний борг – приблизно 15–20% ВВП (нижче 60%). Тобто країна відповідала двом Маастрихтським критеріям, але не вступила до ERM II через інфляційний тиск після вступу до ЄС.

Далі перші 10 років членства Болгарії у ЄС пройшли у стані “пасивної готовності”. Хоча розмови про євро велися на рівні центрального банку, офіційний старт процесу приєднання Болгарії до ERM II – ключового етапу на шляху до євро – був відкладений через світову фінансову кризу 2008 року та пізнішу боргову кризу в Греції.

Ці потрясіння змусили Болгарію відкласти активні кроки до досягнення Маастрихтських критеріїв і, відповідно, переходу до механізму ERM II.

Реальна активна підготовка Болгарії до Маастрихтських критеріїв та ERM II розпочалась з 2018 року. Тоді уряд затвердив національний план конвергенції – тобто план зближення економічних показників з критеріями ЄС, провів реформи фіскальної політики та почав регулярний моніторинг Маастрихтських критеріїв, хоча повна стабільність досяглася пізніше.

У 2018 році ситуація покращилася: дефіцит був близьким до нуля або мінімальним, борг – близько 20–29% ВВП, а інфляція становила близько 2,6–2,8% за середньорічним показником, що було вищим за критерій стабільності цін.

Приєднання до ERM II відбулося в липні 2020 року, коли лев уже був прив’язаний до євро за курсом 1.95583. І лише через 2 роки стабільності цього курсу – 1 січня 2026 року, Болгарія офіційно перейшла на євро.

Тож коли Україна перейде на євро

Попри численні запитання і відповіді посадовців НБУ щодо переходу на євро, вони фактично ідентичні. 

Одне з останніх пояснень першого заступника голови Національного банку України Сергія Ніколайчука пролунало в подкасті “Що з економікою” у листопаді минулого року. 

Він пояснював, що на першому етапі запроваджувати в Україні євро не будуть, але держава візьме на себе зобов’язання перейти на цю валюту у підходящий момент. За словами Ніколайчука, це точно не відбудеться у найближчі роки.

Понад де, він також акцентував увагу на те, що перехід на євро можливий лише після виконання економічних критеріїв конвергенції, які включають стабільність інфляції, контроль бюджетного дефіциту та узгодження з Європейським центральним банком.

Поки ж у короткостроковій перспективі можливе лише посилення ролі євро у валютних операціях та фінансових розрахунках, але гривня залишатиметься основною валютою для населення та бізнесу.

Читайте також