fbpx
Податкова амністія: що це таке і чи варто турбуватися

В Україні запускають добровільне декларування доходів, які отримані без оплати податків – так звану податкову амністію. Майже всі українці зможуть легалізувати готівку та майно за 5% від вартості, якщо вони в Україні, за 9% від вартості – якщо за кордоном і за 2,5% для державних облігацій. Редакція видання “Кошт” розповідає подробиці.

Формально йдеться про законопроєкт № 5153 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету”. Його прийняла Верховна рада в червні і який швидше за все підпише президент – оскільки він і став ініціатором закону.

Фактично ж, він дозволяє громадянам, які до цього ухилилися від сплати податків, показати свої справжні статки, уникнувши при цьому покарання. Для цього потрібно лише подати декларацію і сплатити певний збір. Натомість, держава обіцяє відсутність покарання за ухилення від сплати податків.

Кому і що (не) потрібно декларувати

(Тут і далі ми будемо аналізувати загальну практику для пересічних українців, без особливостей стосовно нерезидентів чи публічних осіб і тому подібне)

Податкова амністія стосується фізичних осіб. При цьому, є певний поріг, декларування до якого не потрібне – вважається, що за цей розмір майна сплачено вже податки:

  • активи вартістю до 400 тис. грн;
  • нерухомість чи майнові права на неї — квартира площею до 120 м², житловий будинок площею до 240 м² чи незавершене будівництво (якщо є право власності на земельну ділянку на момент закінчення строку декларування);
  • нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 м²;
  • земельні ділянки, у межах нормативів безоплатної приватизації (для ведення особистого селянського господарства – до 2 гектар, для садівництва – до 12 соток, для будівництва – 10-25 соток в залежності від типу населеного пункту, для дачного будівництва – до 10 соток, для гаражу – до 1 сотки)
  • транспортний засіб, що є в реєстрі ТЗ (за деякими виключеннями).

Тобто якщо у вас майна чи грошей менше за вказані вище – то вам про цей закон можна забути і жодних декларацій не подавати. По факту, це ж стосується і наявності значно більших сум грошей – але лише в разі тримання їх готівкою на “чорний день” без планів вносити на рахунок в банк чи купувати одноразово на великі суми. Формально вважається, що в цьому разі особа повідомила контролюючі органи про відсутність майна чи коштів, з яких податки не сплачені, або ж таке майно і кошти знаходяться у межах, коли їх не потрібно декларувати.

В іншому ж випадку – декларацію можна буде подати в період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Період декларування включає все набуте майно з 1 січня 2010 року – саме ці 11 років і буде покривати амністія. Саму форму декларації мають розробити в Кабміні.

Що підпадає під декларування:

  • валютні цінності й іноземна валюта (крім коштів у готівковій формі) та права грошової вимоги;
  • нерухоме майно та деякі об’єкти незавершеного будівництва;
  • рухоме майно;
  • частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи;
  • корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
  • цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
  • права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи.

Що декларувати не можна

Перш за все не можна задекларувати готівку – для цього її потрібно розмістити на банківський рахунок. Навіть якщо ви тримали готівку вдома на “чорний день” і заплатили з них податки (ПДФО, ЄСВ, військовий збір чи єдиний податок для підприємців), все рівно доведеться заплатити ще раз.

Не можна також декларувати доходи, отримані внаслідок кримінальних порушень: щодо яких відкрито судове провадження за статтями 209, 258-5, 306, ч. 1-2 ст. 368-4, ст. 369 та 369-2 Кримінального Кодексу України; щодо яких розпочато досудове розслідування/судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, 366, 367 Кримінального кодексу. При цьому, кримінальні провадження з приводу ухилення від сплати податків/зборів чи порушень валютного законодавства не входять до переліку.

Скільки коштуватиме легалізація доходів

Зі всього майна та коштів внесених до декларації добровільного декларування потрібно буде заплатити збір від 2,5% до 9% від суми коштів чи оціночної вартості майна в залежності від типу:

  • 2,5% збору для державних облігацій України з терміном обігу понад рік, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021-го до 20 червня 2022 року;
  • 5% збору для готівкових грошей, розміщених на банківських рахунках в Україні, права грошової вимоги до громадян України;
  • 9% збору для розміщених за кордоном грошей, права грошової вимоги до громадян інших держав, інші активи, що розміщені за кордоном (окрім державних облігацій України).

Разом з цим, ці збори можна заплатити не відразу, а в розстрочку – трьома частинами. Та в цьому випадку ставка збору зросте на 0,5-2,5%.

Принагідно, всі гроші можна легалізувати за пільговою ставкою в 2,5% – для цього потрібно на них придбати облігації внутрішньої державної позики щонайменше річних.

Для негрошового майна потрібно буде надати документи на підтвердження його вартості,  їхню, або визначити її самостійно в декларації.

Ризики

Головні ризики вказувалися вже у висновку науково-експертного управління Верховної Ради до поданого законопроєкту: закон запроваджує декларування практично для всіх громадян та стосовно будь-якого майна і грошей, незалежно від того, набуті вони з порушенням законодавства чи ні. “Такий підхід підтверджує інституційну неспроможність держави щодо здійснення належного контролю за дотриманням відповідного законодавства та притягнення винних до персоніфікованої відповідальності за його порушення, замінюючи її колективною відповідальністю”, – зазначено у висновках управління.

Якщо простіше, то вже спеціалісти Верховної ради вказали на той факт, що по факту йдеться про подвійне декларування для чесних громадян, які до цього сплатили всі податки. А от якщо громадянин ухилявся – то він відразу у виграші.

При цьому, притягнення декларанта до відповідальності теоретично можливе. Для цього достатньо пред’явити підозру в легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом з відповідною кримінальною справою.

Податкові органи зможуть перевіряти декларацію до 60 днів і без напрацьованою нормативної бази поки можна лише здогадуватися про наслідки також перевірки у випадку якихось зауважень.

До всього, прийнятий законопроєкт зобов’язує Кабінет Міністрів розробити і внести до Верховної ради інших законопроєкт – щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Деталей поки не має, але формулювання може свідчити саме про впровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб за їхніми витратами.