У вересні український парламент зробив найбільший стрибок до оподаткування крипти – прийняли відповідний законопроєкт у першому читанні. До розгляду в другому читанні все ще низка розбіжностей в позиціях зацікавлених сторін і внесуть низку змін.
Втім, вже можна зорієнтуватися в ключових підходах стосовно податків:
- податок нараховуватиметься лише на прибуток від продажу криптовалюти – тобто на різницю між ціною придбання і ціною продажу.
- перший рік дії закону оподаткування за пільговою ставкою 10% (ПДФО 5% + 5% військовий збір)
- далі стандартне оподаткування під 23% (18% ПДФО і 5% військовий збір).
В різних країнах і регіонах прибутки від криптовалют також оподатковуються за логікою оподаткування майна та інвестиційних активів – гроші, зароблені на спекулятивній торгівлі або обміні криптовалют, є оподатковуваним доходом.
Тож поки Верховна рада збирає всі думки і дискутує стосовно фінальних норм законопроєкту, погляньмо на приклади оподаткування криптовалют у світі і які практики варто використати Україні.
Практики оподаткування криптодоходу в інших країнах
США
Будь-які дії з цифровими активами тут оподатковуються – обмін, продаж, оплата товарів. Дохід від криптовалют у вигляді зарплати чи винагороди за майнінг або стейкінг оподатковується як стандартний дохід в момент утримання.
Довгострокові ставки (утримання більше 1 року) складають 0%/15%/20% залежно від доходу. Короткострокові утримуються за ставками прибуткового податку (до 37%). Є врахування збитків проти прибутків.
Німеччина
Приватні продажі крипти, яку утримують понад 12 місяців, звільняються від податку. Є невеликий річний ліміт для дрібних прибутків. Доходи від стейкінгу/майнінгу оподатковуються як стандартний дохід.
Якщо актив продано раніше 12 місяців, використовується прогресивна шкала (до ~45% + солідарний збір). Є пільга для приватних прибутків (600–1000 € залежно від року).
Франція
Для інвесторів-початківців є фіксована ставка 30% на приріст капіталу. Прибутки до 305 € на рік не оподатковуються.
Для активних професійних трейдерів застосовують прогресивну шкалу до 45%. Обмін криптовалют не спричиняє факту оподаткування до моменту виходу у фіат.
Італія
З 2023 року в Італії діє flat-ставка 26% на приріст капіталу понад 2000 € на рік. Прибутки нижче цього порогу не оподатковуються.
Є планове підвищення для великих доходів у наступні роки. Додатково існують спецрежими декларування/амністії минулих періодів.
Бразилія
Реформою від 2025 року замість прогресивної шкали та пільг запроваджено єдину ставку 17,5% на прибуток від цифрових активів для всіх, включаючи активи на іноземних біржах і у self-custody. Скасовано колишні звільнення для малих сум. Збитки можна переносити в межах правил.
Перу
В законодавстві країни поки що немає окремого кодексу щодо криптовалют, але податковий орган SUNAT рухається до систематизації.
Для фізичних осіб застосовують загальні ставки доходів від інвестицій (орієнтовно 8-30% залежно від розміру), для компаній – стандартний корпоративний податок (~29,5%).
Індія
З 2022 року утримується 30% податку з будь-якого прибутку від “VDAs” + 1% TDS з кожної транзакції, а збитки не можна враховувати. У 2025 році регулятор розглядає можливі пом’якшення (перегляд TDS, врахування збитків), але правило 30% все ще діє.
Японія
Для фізичних осіб прибуток від криптовалют кваліфікується як “різні доходи”, що додаються до річного доходу та оподатковуються прогресивно в розмір 5%–45% + місцевий податок близько 10%. Відтак, ефективна ставка може сягати до 55%.
Сінгапур
Приріст капіталу не оподатковується. Індивідуальні інвестори зазвичай не сплачують податок із прибутку від інвестицій у BTC/ETH тощо (виняток для бізнес-діяльності).
ПДВ/GST регулюється через категорію “digital payment tokens”
ОАЕ (Дубай)
Інвестиційний прибуток фізичних осіб не оподатковується. З компаній із прибутком понад AED 375k утримується 9% корпоративного податку з 2023 фінансового року.
| Країна | Податкова ставка |
|---|---|
| США | Довгострокові 0/15 /20%; короткострокові до 37% |
| Німеччина | 0% при володінні понад 12 місяців. Інакше прогресивна ставка до ~45% |
| Франція | 30% (до 305 € – 0 %). Для бізнес-діяльності до 45% |
| Італія | 26% на прибуток понад 2000 € |
| Бразилія | 17,5% |
| Перу | аналог ФОП: ~8–30%; юрособи ~29,5 % |
| Індія | 30% + 1% TDS |
| Японія | До ~55 % ефективна |
| Сінгапур | 0% (для інвестиційного приросту фізосіб) |
| ОАЕ (Дубай) | ФО – 0%. ЮО – 9% (понад AED 375k) |
В якої з країн варто вчитись Україні
Одразу варто відкинути жорстку модель на кшталт японської чи індійської. Вони хоч і налаштовані на стабільні надходження у бюджет країни, але не сприяють розвитку бізнесу та трейдингу, штовхаючи їх за кордон чи в тінь.
Протилежний підхід, як у Сінгапурі чи Дубаї є привабливим для інвесторів та бізнесів з усього світу, але вимагає ліцензування провайдерів, дотримання вимог до AML/комплаєнсу, а також сплати корпоративних податків.
Для України найбільш доцільно було б адаптувати європейський підхід у спрощеній і зрозумілій формі: прості flat-ставки, пільга для довгострокових інвесторів, мінімальний поріг для дрібних операцій і можливість враховувати збитки. Це могло б бути реалізовано за такими принципами:
- податковою подією вважати лише конвертацію у фіат (crypto-to-fiat), а обмін “крипто-крипто” не оподатковувати. Це суттєво зменшує складність адміністрування
- запровадити пільгу за довгострокове утримання – при утриманні активу понад 12 місяців, ставка знижується або навіть дорівнює нулю. Це стимулює інвесторів тримати активи легально й довше
- встановити невеликий річний поріг звільнення від оподаткування для дрібних інвесторів, щоб уникнути зайвої бюрократії та не навантажувати податкову систему
- дозволити врахування збитків проти прибутків (як у США) задля прозорості та стимулу чесно декларувати результати
- узгодити правила з регламентом MiCA та рекомендаціями FATF, щоб українські компанії могли працювати на європейському ринку без додаткових бар’єрів.
В головне зрозуміти, що найменш прозорими є не ті країни, де високі податки.
Найменш прозорі ті країни, в яких нечіткі правила, мінливі або суперечливі. У Перу чи в інших країнах із перехідним регулюванням головною проблемою є саме відсутність передбачуваності.
Чи доцільно для України запроваджувати розділення на “короткострокові і “довгострокові” прибутки, як у США?
Підхід США стимулює інвесторів не спекулювати короткими угодами, а будувати довгострокові стратегії. Він дозволяє стимулювати довгострокові інвестиції у крипторинок і водночас зменшує кількість дрібних оподатковуваних транзакцій.
В контексті України це знижує адміністративне навантаження і для держави, і для інвесторів. Додатково сприяє гармонізації правил з європейськими практиками, що важливо у контексті інтеграції до ЄС.
Поділ створює зрозумілий і прозорий сигнал для ринку – чим довше утримуєш актив, тим менше платиш податків.
Це дає просту мотивацію для користувачів і підвищує довіру до системи.
З ризиків – система стає складнішою в адмініструванні: потрібно буде відслідковувати дату придбання кожного активу і правильно рахувати період утримання. Інвестори можуть розбивати портфелі між різними гаманцями, щоб маніпулювати статусами. Знадобиться додаткова комунікація із платниками: чіткі інструкції, приклади розрахунків, калькулятори.
Для України оптимальним рішенням могло б бути не копіювання американської багатоступеневої шкали, а застосування більш її спрощеної моделі:
- якщо актив тримали менше 12 місяців – прибуток оподатковується за стандартною ставкою (18% + військовий збір)
- якщо більше 12 місяців – застосовується знижена ставка або повне звільнення від податку, як у Німеччині.
Ризики та виклики для України при запровадженні податку на криптовалюту
Поточна модель у першому читанні — 18% ПДФО+5% військового збору (із пільговими 5% при конвертації у фіат протягом першого року) може бути важкою для малих операцій, якщо не буде порогів.
Потрібні чіткі правила обліку (що є подією оподаткування, як рахувати базу при crypto-to-crypto), інтеграція провайдерів. Інакше зросте тінізація.
Проєктом уже пропонується не оподатковується обмін крипто-крипто до виходу у фіат — важливо це зберегти у фінальній редакції.
У Європі вже впроваджується регламент MiCA, який чітко визначає правила для криптопровайдерів. Якщо українські норми не будуть синхронізовані з MiCA та стандартами FATF, це створить бар’єри для українських компаній на європейському ринку й може негативно вплинути на міжнародний імідж України.
Важливо заздалегідь підготувати гайди, приклади, калькулятори, FAQ для інвесторів та компаній задля уникнення невиконання норм і конфліктів із податковою.
