Законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, негативно вплине на мільйони українців і призведе до тінізації ринку дрібних онлайн-продажів і послуг. Таку позицію висловив ключовий гравець цього ринку – сервіс OLX.
Серед іншого вказується, що законопроєкт №14025 ризикує позбавити людей зручного та безпечного способу обміну вживаними речами без комерційної мети.
При цьому, вказується три ключові проблеми законопроєкту:
- Обов’язок надавати особисті дані. Кожен продавець буде зобов’язаний надавати платформам свої персональні дані (ІПН, адресу проживання, банківські реквізити тощо) навіть при продажу однієї речі на рік без перевищення лімітів
- Податок навіть на дрібниці. Навіть при продажу лише кількох старих речей без великого прибутку все одно доведеться сплатити 5% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.
- Ручне звітування. Якщо річний обсяг продажів продавця не перевищив 2000 євро (близько 97000 грн), такі продавці будуть змушені проходити складну процедуру його повернення через податкову службу.
Відтак, це сприятиме двох ключовим наслідкам:
- Люди підуть “у тінь”. Нові правила ускладнюють легальний продаж уживаних речей між приватними особами. Через це люди можуть оминати платформи, віддаючи перевагу продажам через соцмережі чи особисті зустрічі, де менше безпеки та значно вищі ризики шахрайства
- Зростання цін для покупців. Якщо фізичні особи зобов’язані сплачувати податки або проходити бюрократичні процеси, вони враховуватимуть ці витрати у своєму ціноутворенні. Отже, навіть вживані товари стануть дорожчими.
Як вихід з ситуації в OLX пропонують повністю дотримуватися європейських норм, оскільки нині вони враховані в законопроєкті ситуативно.
Для прикладу вказують, що приватні продавці в країнах ЄС не підпадають під дію правил, якщо річний обсяг їхніх продажів не перевищує 2000 євро. Натомість підприємці, які здійснюють торгівлю через онлайн-платформи, ідентифікуються, а їхні дані відповідально передаються податковим органам.
Відтак, OLX просить не ухвалювати законопроєкт у нинішньому вигляді, а провести подальші консультації з ринком і врахувати всю практику ЄС – із винятками та достатнім перехідним періодом”.
Кого стосується законопроєкт про оподаткування цифрових платформ
Згаданий вище законопроєкт поширюється на українські та іноземні платформи (вебсайти, мобільні застосунки тощо), якщо вони працюють в Україні або їхні користувачі отримують доходи на території України.
Відтак оподаткування стосується таксистів, кур’єрів, орендодавців, контент-мейкерів та всіх, хто надає послуги або продає товари через OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking, Bolt, OLX та інші.
Втім, оскільки найбільше людей цей законопроєкт зачепить саме через OLX з огляду на масовість сервісу, то неформально законопроєкт і отримав відповідну назву “Законопроєкт OLX“.
Цей законопроєкт профільний комітет Верхової Ради рекомендував до розгляду в сесійній залі по суті.
Водночас у проєкті держбюджету на 2026 рік уже закладені надходження від оподаткування доходів на цифрових платформах. Це свідчить, що уряд розраховує на ухвалення закону найближчим часом.
Що передбачає законопроєкт про оподаткування цифрових платформ
І нині фізичні особи повинні сплачувати податок на доходи (ПДФО) і військовий збір з продажу будь-якого майна чи наданні онлайн-послуг. В тому числі за продані товари на OLX чи надані послуги на фріланс-сервісах. Втім, технічної можливості контролю цього процесу не має, відтак і податки в цьому випадку не платяться.
Законопроєкт має виправити цю ситуацію.
Формально, йдеться про імплементацію Україною міжнародної угоди DPI, яка передбачає автоматичний обмін даними про доходи користувачів платформ між країнами-підписантами.
Хоча норми законопроєкту все ще дискутуються, загалом адміністрування податків і звітність покладуть на самі онлайн-платформи і буде два режими оподаткування:
- спрощений – 5% ПДФО та 5% військового збору, без фіксованої суми податку, але з вимогою відкриття спецрахунку в банку. Він діятиме для тих, хто не продає підакцизні товари та має річний дохід до 6,7 млн грн
- стандартний – 18% ПДФО та 5% військового збору.
Водночас є винятки: якщо річний дохід менше 2 тис. євро та не більше трьох операцій на рік – спецрахунок відкривати не обов’язково. Також не оподатковується дохід до 12 прожиткових мінімумів на рік (близько 37 тис. грн).
Онлайн-платформи будуть зобов’язані передавати дані про доходи користувачів. Окрім цього, банки будуть зобов’язані передавати дані про рахунки підзвітних продавців до податкових органів, включаючи суми зарахованих коштів, призначення платежів і дані контрагентів.
Читайте також
