Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) заперечила блокування законопроєкту №10225-д про віртуальні активи й натомість подала до Верховної Ради перелік із 80 своїх пропозицій і зауважень до нього.
Законопроєкт №10225-д передбачав встановлення правового статусу криптовалют, регулювання ринку та пільгове оподаткування – зокрема, ставку 5%. Профільний комітет наприкінці квітня підтримав законопроєкт до розгляду в першому читанні, однак наразі у Верховній Раді фактично заблоковано розгляд законопроєкту за рішенням Володимира Зеленського. Водночас офіційно в картці законопроєкту інформації про зняття з порядку денного досі немає.
Одне з головних зауважень НКЦПФР – необхідність привести визначення регулятора у відповідність до європейського стандарту MiCA, де регулятором є орган, відповідальний за ринки капіталу. Серед інших претензій:
- Не дозволяти автоматичний допуск іноземних емітентів і постачальників послуг на український ринок без національної авторизації, оскільки запропоновані в законі юрисдикції не забороняють участі осіб із держави-агресора;
- Доопрацювати пропозиції щодо регулювання смартконтрактів і контролю над доступом до віртуальних активів;
- Запропонувати дозволити використання токенів для обміну на товари й послуги, що наразі не врегульовано в законопроєкті.
Крім того, комісія доопрацювала пропозиції щодо регулювання смартконтрактів і контролю над доступом до віртуальних активів.
Також НКЦПФР наголосила, що не має відношення до рішень про можливе блокування розгляду законопроєкту у Верховній Раді, бо не має таких повноважень.
Раніше заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявляв, що ідею про необхідність відкласти розгляд законопроєкту до президента донесли представники Нацкомісії.
Національна комісія з цінних паперів “мала бути регулятором”, однак навпаки загальмувала розгляд законопроєкту. Серед причини – що він не євроінтеграційний, порушує ринок капіталу тощо. Однак сам Железняк спростував ці аргументи.
Читайте також
