Цей тиждень ознаменувався ледь не найбільшим скандалом довкола банків і банківської таємниці – співзасновник Monobank Олег Гороховський опублікував у соцмережах фото клієнтки банку з її процесу верифікації в Mono. Однак замість політичного маніфесту цей пост може стати юридичним провалом.
Що сталося
Олег Гороховський опублікував фото клієнтки банку, зроблене під час відеоідентифікації, та звинуватив її у проросійській позиції через прапор на стіні – смуги прямо натякали на прапор Росії.
Сам пост тригерний – клієнтка українського банку проходить верифікацію на фоні (начебто) російського прапора. Ще більшої тригерності додав сам Гороховський своїми формулюваннями.
Базова ідейність поста беззаперечна через все тут ж абсурдність, що “клієнтка українського банку проходить верифікацію на фоні (начебто) російського прапора”.
Але є але: сама клієнтка пізніше пояснила, що на зображенні був прапор Словенії, який відрізняється від російського різною шириною смуг і наявністю герба, який на фото не потрапив.
Далі вже виявилося, що батько клієнтки служить в Cилах оборони України, сама вона підтримує Україну і очевидно з російським прапором виникла помилка (хоча інших думок в соціальних мережах було не менше).
Однак паралельно це створило нову хвилю дискусій: а на якій підставі Гороховський взагалі опублікував фото з процесу верифікації? Фактично мова йде про розголошення банківської таємниці.
Якби йшлося про проросійську клієнтку та російський прапор, на це, ймовірно, звернули б лише формально увагу. Але через очевидну помилку ситуацію почали детально розбирати з усіх боків — зокрема й НБУ та інші посадовці.
Що підпадає під банківську таємницю
За розголошення банківської таємниці в Україні передбачена відповідальність — від штрафів Нацбанку до судових позовів і компенсації збитків клієнту. Перевірки можуть ініціювати як регулятори, так і уповноважений Верховної Ради з прав людини — у випадках можливого порушення законодавства про персональні дані.
Персональні дані — це будь-яка інформація, що стосується конкретної особи: ПІБ, фото, адреса, паспортні дані, біометрія або дані відеоідентифікації. Уся така інформація підпадає під захист Закону “Про захист персональних даних”.
Закон також відносить до персональних даних візуальні та біометричні характеристики людини — зокрема зображення обличчя під час фото- або відеоверифікації. Поширювати їх можна лише за згодою особи або у випадках, прямо передбачених законом.
Банки отримують доступ до таких даних під час KYC-процедур – зокрема відеоідентифікації та верифікації клієнта для підтвердження його особи.
Окремо інформація, яку банк отримує про клієнта під час обслуговування, підпадає під режим банківської таємниці. Вона охоплює конфіденційні відомості про рахунки, транзакції, залишки коштів, кредитну історію та інші фінансові дані. Банк зобов’язаний зберігати їх у таємниці відповідно до статей 60 і 61 Закону “Про банки і банківську діяльність”.
Розголошення таких даних можливе лише за згодою клієнта, судовим рішенням або у передбачених законом випадках – наприклад, для правоохоронних чи державних органів.
Хто відповідає за розголошення
Хоча monobank працює як фінтех-сервіс, банківську ліцензію має “Універсал Банк”. Саме він є юридичним власником персональних даних клієнтів.
Банк укладає договори з клієнтами і відповідно до законодавства несе відповідальність за захист банківської таємниці. Це правило діє навіть у випадках, коли доступ до даних мають підрядники або ІТ-компанії, які обслуговують сервіс.
Що може бути за порушення банківської таємниці
За порушення режиму банківської таємниці банку можуть загрожувати як санкції регулятора, так і судові або навіть кримінальні наслідки:
- Національний банк може накласти штраф у розмірі 0,01% від статутного капіталу банку за кожне порушення режиму таємниці (постанова НБУ №267)
- у серйозних випадках можливі обмеження діяльності банку або відкликання ліцензії
- регулятор також може проводити перевірки та аудити систем захисту даних.
Крім регуляторних санкцій, банк може нести і цивільну відповідальність перед клієнтом. Відповідно до статті 1076 Цивільного кодексу України, клієнт має право вимагати через суд відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо його банківську таємницю було розголошено.
У деяких випадках можливе і кримінальне провадження. Зокрема, стаття 182 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, якщо йдеться про незаконне збирання, зберігання або поширення персональної інформації про людину.
Читайте також
