Європейський Союз відклав рішення щодо надання Україні “репараційного кредиту” на суму €140 млрд, який планувалося профінансувати прибутками від заморожених російських активів.
Проти виступила Бельгія, на території якої розташований центральний депозитарій Euroclear, де зберігається більшість цих активів.
Як повідомляє Financial Times, під час саміту ЄС у Брюсселі пропозиція використати доходи від заморожених активів РФ (близько €190 млрд) для кредиту Україні натрапила на опір бельгійської делегації. Брюссель побоюється юридичних позовів і фінансових контрзаходів з боку Росії.
Ідея “репараційного кредиту” передбачає використання заморожених активів РФ як застави: майбутні прибутки з них йшли б на погашення кредиту, наданого Україні вже зараз, при цьому Україна має повертати кошти лише після отримання репарацій від Росії.
Прем’єр Бельгії Барт де Вевер наголосив, що країні потрібна повна ясність щодо правової основи “репараційного кредиту” та гарантії від партнерів, що кошти можна буде повернути у разі потреби. Він застеріг, що використання заморожених російських активів без чіткої правової бази може обернутися для України дорогими контрзаходами з боку Росії та відлякати потенційних інвесторів.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив політичну готовність ЄС продовжувати фінансову підтримку України у 2026–2027 роках, але визнав, що залишаються технічні питання, які ще потрібно вирішити.
Лідери ЄС доручили Єврокомісії підготувати альтернативні варіанти фінансової підтримки України, а до питання “репараційного кредиту” планують повернутися 18 грудня.
Чи є шанси на ухвалення “репараційного кредиту”
Як повідомляє Deutsche Welle, ЄС очікують місяці юридичних консультацій і пошуку компромісу, щоб задовольнити вимогу Бельгії щодо чітких гарантій.
Євросоюз не відмовився від ідеї використання заморожених російських активів для допомоги Україні і готує технічні варіанти реалізації. Президент Євроради Кошта зазначив, що жодних вето не було, а всі технічні питання можна вирішити. Голова Єврокомісії фон дер Ляєн додала, що зараз узгоджено суть – позику під репарації – і триває робота над механізмом її реалізації до грудневого саміту.
Теоретично Євросоюз міг би надати Україні кошти іншими способами, наприклад випустивши спільні євробонди ЄС, однак наразі навряд чи вдасться зібрати достатню підтримку від країн-членів для такого кроку.
Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що цей місяць має стати “крайнім терміном” для відповіді “так чи ні”, а ЄС готовий створити механізм спільної європейської відповідальності.
Президенти Європейського центрального банку та Єврогрупи, присутні на зустрічі, дійшли згоди: надання “репараційного кредиту” не суперечить міжнародному праву, а всі технічні деталі можна врегулювати. Проте, як повідомляє The Guardian, репараційний кредит усе ще розглядається як можливий варіант, однак навряд чи він буде готовий уже на початку наступного року, як очікувала Україна.
Як це вплине на економіку України
Через відсутність рішення під загрозою опинилися плани фінансування оборонних і бюджетних потреб України у 2026 році. Президент Володимир Зеленський, який узяв участь у саміті, підкреслив важливість отримання коштів на початку року.
Аналітики фінансової групи ICU прогнозували, що отримання “репараційного кредиту” стане одним із ключових чинників стабільності української економіки в найближчі роки. За їхньою оцінкою, завдяки цим коштам Національний банк мав би безпрецедентну свободу у виборі валютної політики та можливість проводити необмежені інтервенції на валютному ринку, утримуючи курс гривні стабільним.
У прогнозі ICU зазначалося, що цей кредит – частина нової програми МВФ, і його погашення планувалося після отримання Україною репарацій від Росії в межах можливої мирної угоди.
Читайте також
