Приватні компанії та державні установи повинні припинити використовувати російське програмне забезпечення до 2030 року, інакше отримають штрафи. Поки що це ідея, яку пропонують розглянути в парламенті.
Йдеться про законопроєкт № 13505, який лише зареєстрували у Верховній Раді і передали на розгляд профільного комітету. Тож на його ухвалення за умови згоди всіх зацікавлених сторін витратять щонайменше пів року.
Базові нинішні умови передбачають повну заборону використання, розповсюдження та закупівлі ворожих програмних продуктів і засобів інформатизації з 1 січня 2030 року.
Наразі в Україні не має загальної заборони на використання російського програмного забезпечення і діють обмеження лише для держсектору. Водночас впроваджуються точкові заборони через санкції на окремі програмні продукти. Для прикладу, 1С та їх численні клони.
Який софт розцінять як загрозу і від чого потрібно відмовитися
Законопроєкт вводить визначення термінів “ворожий програмний продукт” та “ворожий засіб інформатизації”, а також встановлює критерії, за якими програмне забезпечення буде вважатись ворожим:
- кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який розповсюджує програмне забезпечення, є громадянин держави-агресора або держави-окупанта, держав, які входять до митних чи воєнних союзів з ними, або держав, щодо яких застосовано санкції
- автором програми, що володіє майновими правами, є особа з перелічених держав або пов’язана з ними
- програмне забезпечення внесене до відкритого переліку забороненого ПЗ та мережевого обладнання, який ведеться відповідно до Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”.
- власник вебсайту чи сторінки є громадянином зазначених держав або громадянином України, зареєстрованим на тимчасово окупованих територіях, або юридичною особою з відповідним бенефіціарним власником.
Для ворожих засобів інформатизації критерії включають наявність у відкритому переліку забороненого мережевого обладнання та облікові записи на такому обладнанні, що дають змогу управляти цифровим контентом чи вебресурсами, належать особам або юрособам із вказаних держав або з тимчасово окупованих територій України.
Уряд зможе офіційно затверджувати перелік забороненого ПЗ та обладнання, який формуватиме Держспецзв’язку. СБУ та НБУ отримають повноваження ініціювати зміни до цього списку у межах своєї компетенції.
Після набрання чинності, заборона на використання ворожого ПЗ поширюватиметься не лише на державні структури, критично важливі підприємства та учасників платіжних систем, а й на всі фізичні і юридичні особи й інші суб’єкти господарювання. Тобто будь-які компанії, підприємці, магазини, IT-стартапи тощо мають поступово від нього відмовитися.
Санкції за порушення які можуть настати з 2030 року
За використання, продаж або розповсюдження забороненого ПЗ передбачений штраф – 2% від річного обороту компанії (але не менше прибутку, отриманого від таких дій). Повторні порушення збільшать розмір санкцій. Штрафи застосовуватимуться після рішення суду – за поданням уповноваженого органу.
Фінансові санкції запрацюють через 6 місяців після оприлюднення офіційного переліку заборонених програмних продуктів.
Відтак до 2030 року усі суб’єкти – і приватні, і державні – мають поступово вивести ворожі продукти з експлуатації. Паралельно держава забороняє будь-яку модернізацію інфраструктури з використанням забороненого ПЗ чи обладнання.
Нагадаємо, шукати українські альтернативи російських сервісів та програмного забезпечення можна за допомогою сервісів Shelfy та Netpeak.
Читайте також
