Гранти як безповоротна допомога (у випадку державних грантів “єРобота” — поворотна шляхом сплачених податків) можуть істотно допомогти підприємцю у започаткуванні чи розвитку бізнесу. Та водночас вони створюють додаткове навантаження на підприємця: зобов’язання, бюрократію з документами й ситуації, до яких бізнес не завжди готовий.
У цій колонці розглянемо, коли участь у грантових програмах може більше зашкодити малому бізнесу чи ідеї, ніж допомогти.
Ситуація 1: Відсутність бізнес-ідеї, сумніви щодо обраного напрямку відкриття власної справи
Якщо ви досі шукаєте відповідь на базове питання “Чим я взагалі хочу займатися?” — грант цього за вас не вирішить. Щоб проєкт підтримав грантодавець, заявка на грант має бути дуже конкретною. У ній потрібно зробити аналіз ринку, описати свою команду, цілі діяльності, цінову політику, фінансовий прогноз: доходи, витрати, прибуток, окупність.
По суті, якісна грантова заявка має бути планом дій, де видно й зрозуміло, куди і як ви будете рухатися. Грантодавець має побачити, що ви чітко розумієте, у чому ваша бізнес-ідея. Інакше є ризик, що навіть коштом грантів ви не зможете побудувати успішний бізнес.
Ще один важливий момент: якщо в заявці на грант ви описали один вид діяльності, то під час реалізації проєкту не зможете його змінити.
Наприклад, сьогодні ви придумали створити салон краси, подалися на грант і отримали кошти, а через місяць передумали та вирішили відкрити кафе. Замість меблів для салону купили кавоварку. Так не можна.
Кошти виділяються під конкретну ідею, і “передумав” у грантових правилах не працює. Зміни можливі, але в рамках вже схваленої донором бізнес-ідеї та чітко по затвердженому плану витрачання коштів.
Також гранти часто передбачають конкретні зобов’язання: створити робочі місця, закупити певне обладнання, провести рекламну кампанію, забезпечити власний внесок грошима у бізнес. Якщо ви ще взагалі не розумієте, чи хочете бізнес, де саме, в якій сфері, — спочатку ухваліть для себе ці рішення, а вже потім йдіть за грантом.
Ситуація 2: Відсутність бізнес-планування
Бізнес-планування – це не про якийсь міфічний план на багато сторінок (хоча непогано, якщо він є). Це розуміння підприємцем суті свого бізнесу:
- Хто ваш клієнт?
- Що ви йому запропонуєте?
- Чим ваш бінес відрізнятиметься від конкурентів?
- Чи проведені розрахунки фінансової частини: прогноз доходів, витрат, прибутковості?
- Які ризики у бізнесу? Що будете робити, коли ризики стануть реальними проблемами вашої власної справи?
Важливо підійти до питання не формально, а реалістично: подивитися на ситуацію вашого бізнесу з урахуванням його особливостей.
Мій досвід показує: якщо бізнес-планування не зроблене, заявка шаблонна, нереалістична, то й шанси отримати грант низькі. Донори зараз стають значно вимогливішими, конкуренція зростає.
Якщо раніше на державний грант “Власна справа” можна було пройти з “простенькою” заявкою та недосконалим обгрунтуванням, то зараз на конкурс подаються сильні якісні заявки з грунтовним описом та конкретикою.
Ситуація 3: Подаватися на грант, бо “всі подаються” і шкода втрачати таку безкоштовну можливість
Жага отримати щось безкоштовно інколи підштовхує до дуже поспішних рішень. Людина думає: “Ну дають же гроші, чому б не відкрити бізнес?”. Варто пам’ятати, що підприємництво — це як можливість гарно заробляти, так і сфера високих ризиків. Разом із реєстрацією бізнесу приходять податки, звітність, контроль та обов’язки перед державою, банком, клієнтами.
Памʼятайте: жоден грант не покриє всіх витрат бізнесу. Решту доведеться покривати вам: інвестувати власні ресурси, час, нерви, відповідальність. Тому рішення про започаткування бізнесу має бути усвідомленим. Подумайте: чи готові ви розвивати свою справу і без грантів? Якщо чітко визначилися, то можна йти за підтримкою.
Ситуація 4: неготовність працювати офіційно та прозоро
В Україні багато підприємців звикли працювати частково неофіційно: не всі доходи реєструються у звітності, бухгалтерський облік та документооборот ведуть з порушеннями, а управлінський облік взагалі відсутній. І такий підхід конфліктує з вимогами грантодавців.
Якщо надається грант на бізнес, підприємець вже має бути зареєстрованим або зобов’язується зареєструватися як суб’єкт підприємництва. Разом з реєстрацією з’являються обов’язки: сплачувати податки, подавати звітність державі, оформляти всі документи при купівлі і продажу товарів та послуг.
Під час реалізації гранту донор зазвичай вимагає повний пакет документів, які підтверджують цільове використання грантових коштів, своєчасну звітність, підтвердження витрат. Донор може відвідувати підприємця й перевіряти, як використовується придбане грантове обладнання, чи дійсно працює підприємець.
І часто виявляється, що до такої прозорості бізнес ще не готовий. Часто підприємці сприймають це як “надмірну бюрократію”, хоча насправді йдеться про стандартну практику відкритої і відповідальної роботи з бізнес-процесами.
Ситуація 5: Бізнес у кризі продажів або в боргах
Якщо продукт підприємця не продається, бо ринку немає або не відпрацьована система продажів, грантові гроші не змінять ситуацію. У такому разі грант лише відтягне момент закриття бізнесу, а може й поглибити кризу через нові зобов’язання.
Інша ситуація: попит на вашу продукцію стабільно зростає, але бізнес постраждав від зовнішніх обставин. Наприклад, через обстріл згорів склад чи магазин, знищене обладнання. Тоді грант на відновлення може справді допомогти, бо є головне — платоспроможний клієнт.
Ситуація 6: Грант вимагає співфінансування, а грошей на нього немає
Модель “щось придумаю потім”, як правило, не працює. Потрібно спланувати джерело власного внеску (ваші накопичення, прибуток бізнесу, кредити, інвестиції), оцінити ризики й вашу спроможність здійснити його покриття.
Співфінансування у більшості програм передбачає, що грантоотримувач має заплатити частину своїх грошей за обладнання, роботи й послуги. І грантодавець очікує, що це зроблять в конкретні терміни.
Ситуація 7: Покладатися виключно на послуги професійного грантрайтера
Консультант-грантрайтер може допомогти правильно оформити заявку на грант, але він не замінить ваше бачення бізнесу.
Типова помилка підприємця: “Напишіть щось на ваш розсуд, щоб точно дали грант!”. У результаті консультант, можливо, і напише дуже якісний проєкт, але питання: чи це буде це той план, як ви готові впроваджувати?
Також донори практикують співбесіди, щоб перевірити, чи дійсно заявник на грант в курсі справ і добре розуміє кожне слово/число поданої заявки.
Ситуація 8: Покладатися на оголошені грантодавцем строки отримання гранту
У грантових програмах строки завжди орієнтовні. Процес розгляду заявки, ухвалення рішення, підписання угоди та фактичної виплати коштів часто триває довше, ніж очікує підприємець. Тож важливо пам’ятати, що витрати, зроблені до дати підписання грантової угоди, зазвичай не можуть бути компенсовані грантом.
Якщо у бізнесу є жорсткі календарні рамки (наприклад, посівна, сезонні роботи чи фіксовані терміни виконання зобов’язань перед постачальниками), потрібно закладати можливі затримки з боку грантодавця та розуміти, що зазначена в оголошенні дата не гарантує фактичного надходження коштів саме тоді.
Окремо слід враховувати, що багато програм передбачають виплату гранту частинами, а це означає потенційні касові розриви, які необхідно буде перекривати шляхом власних ресурсів. Тому тут важливо тверезо дивитися на строки й передбачати такі ризики.
Ситуація 9: Відсутність реальної потреби в обладнанні чи нових працівниках
Перш ніж брати грант на придбання певного обладнання чи погоджуватися на створення робочих місць, тверезо проаналізуйте, чи дійсно вашому бізнесу це потрібно.
З робочими місцями це особливо критично: створюючи посаду в межах гранту, підприємець бере на себе зобов’язання певний час утримувати цю людину, офіційно платити зарплату, податки, забезпечувати заміну в разі звільнення. Тож якщо в бюджет заклали занадто низьку оплату праці, може виявитися, що в конкретному місті чи громаді просто немає охочих працювати на таких умовах. І це вже проблема бізнесу, а не грантодавця.
Натомість, коли потреба очевидна й обґрунтована (наприклад, пекарні реально бракує кондитера чи професійної печі, щоб виконати наявний обсяг замовлень), створення робочого місця та закупівля обладнання стануть логічним кроком.
Ситуація 10: Бажання покрити грантом особисті фінансові проблеми
Грантові кошти призначені для розвитку бізнесу, а не для погашення особистих кредитів чи закриття побутових витрат. Це цільова допомога, використання якої можливе лише на визначений грантодавцем перелік витрат, що спрямовані на розвиток бізнесу.
Використання коштів гранту на інші цілі заборонено. У випадку нецільового використання грантоотримувач буде змушений повернути грантодавцюотримані кошти.
Ситуація 11: Немає бачення, що буде після завершення гранту
Будь-який грант має завершення, а бізнес повинен розвиватися далі. Важливо ще на етапі подання на грант розуміти, з яких джерел надходитимуть кошти після завершення фінансування:
- Як ви покриватимете оренду, податки, зарплати?
- Як обслуговуватимете обладнання?
- Як зростатимете без нових грантів?
Якщо цього розуміння немає, грант дає лише короткий сплеск активності, після якого бізнес може піти в кризу.
Грантодавці ще на стадії оцінювання грантової заявки аналізують спроможність підприємця працювати на перспективу. Зазвичай підтримують саме ті бізнеси, в яких є перспектива до масштабування та розвитку.
Прочитали й пізнали в цьому списку себе? Тоді варто не поспішати, а провести підготовчу роботу до залучення грантів.
Читайте також
