Донорство органів за життя чи посмертно: покрокова інструкція

За 2022 рік українські лікарі в умовах війни провели рекордні 384 трансплантації органів, що на 20% більше, ніж у 2021 році. Війна робить пересадку органів, тканин та клітин ще більш необхідною, адже багато людей помирають від травм і захворювань, які можна було б вилікувати за допомогою трансплантації. У цій статті ми дамо відповіді на найпоширеніші запитання про донорство, а також розповімо, як функціонує система трансплантації в Україні.

Найперше, варто зафіксувати, що деякі анатомічні матеріали можна пожертвувати за життя, але більшість органів, тканин та клітин – тільки після смерті (детально про умови та вимоги для донорів див. внизу статті).

За життя можна бути донором можна пожертвувати лише кістковий мозок незнайомій людині. З органів – нирки або частину печінки, втім, це можуть зробити тільки родичі реципієнта або, як виняток, інша людина через перехресне донорство. 

Після смерті можна бути донором серця, легенів, комплексу «серце-легені», печінки, нирки, підшлункової залози, підшлункової залози з ниркою, селезінки, паращитоподібної залози, кишківника, м’яких тканин, тканин опорно-рухового апарату, судин та клапанів серця, очного яблука або його складових, шкіри, матки, гортані, трахеї, верхніх кінцівок, нижніх кінцівок, обличчя.

Для довідки:

1. Донор – особа,  у  якої  за  життя або після її смерті взято анатомічні  матеріали  для  трансплантації  або  для  виготовлення біоімплантатів.
2. Реципієнт – особа,   для   лікування   якої  застосовують трансплантацію.
3. Трансплантація – пересадка  реципієнту  органа  або  іншого анатомічного матеріалу, як метод лікування.

Читай КОШТ  у Telegram: оперативно про курс, кешбек, важливі правила
Підписатися

Як стати донором органів, тканин або клітин за життя

Кістковий мозок. Для донорства стовбурових клітин кісткового мозку, потрібно заповнити онлайн-анкету в Українському реєстрі донорів стовбурових клітин кісткового мозку. Український реєстр донорів поштою відправить тестовий набір – спеціальні палички, які потрібно потерти за щоками й відправити назад у конверті. Зразок ДНК буде внесений до бази даних реєстру з пошуку донорів. Коли клітини донора будуть сумісними з клітинами хворого пацієнта, людині обов’язково про це повідомлять.

Донорство кісткового мозку – відновлювальне і безпечне. Донор жертвує максимум 1-5% від загального обсягу кровотворних стовбурових клітин. 

Способи донації:

1. У 80% випадків – забір стовбурових клітин із крові, що циркулює. Клітини збирають, прокачуючи кров із вени на одній руці у вену на іншій через клітинний сепаратор. Процедура триває від 3 до 5 годин. 
2. У 20% випадків – пожертвування кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток (за допомогою голки та шприца) під загальним знеболенням. Для донора такий спосіб менш комфортний.

Спосіб донації обговорюється безпосередньо між лікарем та донором.

Нирки або частина печінки. Родичі реципієнта можуть бути донорами нирки або частини печінки. Інший можливий варіант – перехресне донорство. Це випадок, коли у двох сім’ях є реципієнти, які не можуть отримати донорські органи від своїх родичів через несумісність груп крові.

Для прижиттєвого донорства органів потрібно написати згоду на трансплантацію трансплант-координатору  у будь-якому регіональному центрі трансплантації. 

Як стати донором органів, тканин або клітин після смерті

Для того, щоб стати посмертним донором потрібно надати письмову згоду трансплант-координатору у будь-якому закладі охорони здоров’я, який має доступ до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (про це варто запитати безпосередньо в закладі) або регіональному центрі трансплантації (див. нижче за лінком). 

• Адреси центрів трансплантації та контакти координаторів.

Єдиний потрібний документ для написання такої заяви – це посвідчення особи (до того ж за законодавством України жоден медичний заклад не має права не прийняти е-документи в Дії).

На підставі заяви фахівці сформують відповідну картку в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ). Скан-копія заяви буде додана до цієї картки. Після формування картки в ЄДІСТ інформацію з неї не зможе побачити жоден медичний працівник до моменту констатації незворотної смерті (головного мозку або біологічної) особі, яка надала таку заяву. 

Протягом життя можна неодноразово змінювати своє рішення, що своєю чергою анулює попередню заяву. Тобто, якщо людина в певний момент життя передумає віддавати свої анатомічні матеріали посмертно, то зможе відкликати заяву. Для цього варто знову звернутися до трансплант-координатора.

Як відбувається процес трансплантації після смерті донора

Лікарі констатують смерть головного мозку людини. Це стан, коли людина є клінічно мертвою, але її органи ще придатні для трансплантації. Якщо людина дала згоду на посмертне донорство органів завчасно – її заява є в ЄДІСТ, тоді відразу після моменту смерті підбирають реципієнта для органів донора. Починається процес вилучення органів.

У разі, якщо людина не дала згоду на посмертне донорство, але її органи можна трансплантувати, трансплант-координатори запитують згоди в родичів померлого. Тому краще завчасно поговорити на цю тему зі своєю родиною.

Яку грошову винагороду можуть отримати донори органів в Україні

Якщо коротко: жодної матеріальної. Оплати за пожертву анатомічних матеріалів ні особі, ні її родині не буде. 

Будь-які договори купівлі-продажу органів, тканин або клітин заборонені й караються відповідно до чинного законодавства України – кримінальною відповідальністю та позбавленням волі на строк до 7 років. Тому в нашій країні неможливо легально продати печінку чи нирку для миттєвого збагачення. 

Крім того, трансплантація всіх анатомічних матеріалів є безкоштовною і для пацієнтів. Її повністю фінансує державний бюджет, одна операція коштує від 700 тис. до 2 млн грн. Найдешевша – нирка, найдорожчі – легені. Доплата від родини реципієнта може знадобитися лише у разі ускладнень під час операцій.

Нагадуємо, що українські заклади охорони здоров’я надають широкий спектр інших безплатних медичних послуг. Для того, щоб скористатися ними потрібно лише укласти декларацію із сімейним лікарем у будь-якому місті України.

Хто може стати донором органів, тканин або клітин в Україні

За законом України “Про трансплантацію анатомічних матеріалів людини”, живим донором може бути повнолітня особа будь-якого віку, яка готова стати донором за життя. Неповнолітня особа може бути живим донором у разі донації гемопоетичних стовбурових клітин (кровотворні клітини) та за умов:

• повнолітній дієздатний сумісний донор відсутній;
• реципієнт є рідними братом/сестрою донора;
• трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта.

Згоду на донацію надають батьки або офіційні опікуни. Якщо дитині понад 14 років, вона також бере безпосередню участь в ухваленні рішення про згоду на донацію.

Посмертним донором може бути повнолітня дієздатна особа, яка за життя висловила згоду на посмертне донорство анатомічних матеріалів. У разі відсутності такої заяви, анатомічні матеріали у померлої повнолітньої дієздатної особи можуть бути взяті за згодою подружжя або родичів, які проживали з нею до смерті (родинні зв’язки першого ступеню – діти, батьки, брати, сестри; або особа, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого).

Анатомічні матеріали у померлих неповнолітніх, обмежено дієздатних або недієздатних осіб можуть бути взяті за згодою законних представників (батьків або опікунів).

Умови та вимоги до донорів анатомічних матеріалів

Після смерті людини лікарі не зможуть вилучити анатомічні матеріали у разі:

• наявності в ЄДІСТ (Єдина державна інформаційна система трансплантації) відомостей про прижиттєву письмову незгоду на посмертне донорство;
• відсутності письмової згоди другого з подружжя або одного з близьких родичів;
• отримання закладом охорони здоров’я заборони на вилучення анатомічних матеріалів із тіла відповідно до рішення суду або правоохоронних органів;
• отримання обґрунтованих заперечень судово-медичного експерта на вилучення анатомічних матеріалів із тіла;
• якщо особа є дитиною-сиротою та дитиною, що позбавлена батьківського піклування;
• особа визнана недієздатною;
• особа, особистість якої не встановлена;
• особа, яка загинула внаслідок війни.

До абсолютних протипоказів для посмертного донорства належать: ВІЛ-інфекція, СНІД, сифіліс, вірусні гепатити, туберкульоз, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

Для успішної трансплантації необхідно, щоб розміри органів і тканин донора та реципієнта були приблизно однаковими, а також щоб їх імунна система була сумісна. Імунологічна сумісність визначається шляхом проведення лабораторних досліджень. Антропометричні дані (розміри тіла, такі як зріст, вага, об’єм грудної клітки та діаметр судин) донора та реципієнта також важливі для успіху операції, але стать і вік не впливають на результат операції.

Читайте також:

• Як електронний рецепт змінює правила відпуску ліків
• Медична пільга: безкоштовні ліки військовим та ветеранам
• Електронний та паперовий рецепт на антибіотики: як отримати

d.pr.tess